Схоже, Росія має намір встановлювати свої правила гри на європейському континенті. Свідченням цього є підписання російським президентом Володимиром Путіним минулої п’ятниці указу щодо призупинення Росією дії Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ) та пов’язаних з ним міжнародних договорів. Фактично йдеться про прецедент. Адже Росія вперше в новітній історії виходить із міжнародного договору. «Рішення про припинення приймалося непросто й стало наслідком ретельного всебічного аналізу. Цей крок викликаний винятковими обставинами, що стосуються змісту ДЗЗСЄ, які торкаються безпеки Російської Федерації, а також вимагають уживання невідкладних заходів. Період призупинення дії цих міжнародних договорів щодо Російської Федерації розпочинається через 150 днів після отримання російських повідомлень про припинення їхніми депозитаріями та державами- учасницями ДЗЗСЄ. У практичному плані, зокрема, буде тимчасово припинено надання інформації, прийом і проведення інспекцій. Росія в період припинення не буде обмежена також будь-якими лімітами на звичайні озброєння. Однак реальна кількість російської військової техніки залежатиме від еволюції військово-політичної ситуації, в тому числі від готовності інших держав-учасниць ДЗЗСЄ виявляти адекватну стриманість», — зазначається в наданому «Дню» коментарі прес-служби Посольства Російської Федерації в Україні.
У Москві вважають, що внаслідок розширення НАТО країни Альянсу, разом узяті, вийшли за обмеження старого ДЗЗСЄ за кількістю озброєнь військово-політичного союзу. Крім цього, розміщення звичайних озброєнь США, яке планується на території Болгарії та Румунії, «негативно впливають» на дотримання групових обмежень ДЗЗСЄ. Як зазначають у Москві, ряд країн-учасниць Договору не виконали політичних зобов’язань щодо прискореної ратифікації адаптованого ДЗЗСЄ.
Примітно, деякі російські політики й експерти були більш відвертими. Голова думського комітету з міжнародних справ Костянтин Косачев, коментуючи підписання президентом РФ Володимиром Путіним документа про припинення Росією зобов’язань із ДЗЗСЄ, сказав, що цей Договір став нецікавим і неефективним для РФ. Голова президії Ради з зовнішньої та оборонної політики, замдиректора Інституту Європи РАН Сергій Караганов вважає, що адаптований ДЗЗСЄ залишиться на звалищі історії. ДЗЗСЄ — абсолютно безглуздий, шкідливий інструмент часів холодної війни, який був покликаний лише відтворювати мілітаристське мислення в Європі. Накладаючи мораторій на ДЗЗСЄ, Росія дає зрозуміти, що ми не гратимемо за старими правилами, які було вироблено, коли СРСР розвалювався, а Росія була слабкою, — вважає російський експерт. «Тепер у нас будуть вільні руки», — цитує Караганова РІА «Новости». На його думку, ДЗЗСЄ був заснований на концепції рівноправності сил в Європі, «якої ніколи в житті не було, бути не могло й не мало би бути». Караганов вважає, що члени Альянсу навряд чи зможуть переглянути Договір, тому що це зажадає від них ще більшого скорочення і так уже скорочених до повної неефективності збройних сил.
У той же час можна сказати, що в Європі та США, а також у міжнародних організаціях указ Путіна сприйняли із стурбованістю та тривогою. НАТО та країни Заходу шкодують про рішення РФ призупинити дію ДЗЗСЄ. У Брюсселі зазначили, що ДЗЗСЄ встановлював безпечний і стабільний баланс звичайних збройних сил в Європі на більш низьких рівнях, передбачав ліквідацію потенціалу для раптового нападу. «НАТО вважає цей договір найважливішим наріжним каменем європейської стабільності й (союзники) бажали б, щоб цей договір був ратифікований якомога швидше», — заявив офіційний представник Північноатлантичного альянсу Джеймс Аппатурай.
Жаль із приводу дій російської сторони висловили практично у всіх європейських столицях. Відповідні заяви прозвучали як із Лондона, Парижа, Берліна, Варшави, так і з країн Балтії.
Також із розчаруванням рішення Путіна було сприйнято у Вашингтоні. «Ми продовжимо з росіянами переговори у подальші місяці про те, яким кращим способом просунутися вперед у цій області, яка відповідає інтересам всіх сторін і забезпечує безпеку в Європі», — прокоментував ситуацію офіційний представник Ради національної безпеки при президенті США Гордон Джондроє. Американський представник у той же час визнав, що Вашингтон був готовий до такого розвитку подій. «Ми знали про те, що Володимир Путін раніше вже висловлювався щодо такої можливості, він не вперше ставить питання щодо ДЗЗСЄ», — сказав офіційний представник Ради національної безпеки.
Україна була більш стриманою у своїх коментарях щодо рішення президента Росії Володимира Путіна призупинити участь РФ у ДЗЗСЄ. Міністр закордонних справ України Арсеній Яценюк вважає, що це не найкраще рішення, яке могла ухвалити Російська Федерація. Він висловив надію, що ще не всі кошти та методи вичерпані для подальших переговорів. «Але таке рішення не привносить стабільності в нашу регіональну безпеку», — зазначив міністр. Яценюк наголосив, що цим Договором передбачається виведення з території Росії значної кількості озброєнь і, таким чином, вихід із цього договору теоретично може слугувати підгрунтям для розгляду питання щодо повернення тієї або іншої кількості озброєнь, у тому числі, на українсько-російський кордон. Одначе він висловив надію, що Росія цього не робитиме.
Із стурбованістю призупинення Росією дії ДЗЗСЄ сприйняла Організація з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ). Діючий голова ОБСЄ, голова МЗС Іспанії Мігель Анхель Моратінос закликав усі країни-учасниці Договору вжити термінових заходів із виправлення ситуації і заявив: «ОБСЄ розглядає Договір як наріжний камінь європейської безпеки та стабільності й з цієї причини його призупинення одним із головних учасників є питанням пріоритетної важливості», — йдеться в його заяві, поширеній у суботу штаб- квартирою ОБСЄ у Відні.
Досить жорстко вчора прокоментував оголошений Росією мораторій на дію ДЗЗСЄ міністр національної оборони Польщі Олександр Щигло. Він вважає цей крок небезпечним як для Європи, так і для Росії. «Це рішення ставить Росію в ряд країн, які звичайно називають непередбачуваними», — цитують польські ЗМІ висловлювання міністра, які він зробив у Вашингтоні. О. Щигло відмовився коментувати питання про те, чи підійматиме президент Польщі Лех Качиньський на запланованій на понеділок зустрічі з президентом США Джорджем Бушем тему надання Польщі «підвищених гарантій безпеки» у зв’язку з російським мораторієм на ДЗЗСЄ.
ДОВІДКА «Дня»
Договір про звичайні збройні сили в Європі був підписаний 1990 року — за рік до розпаду СРСР. Оновлений варіант ДЗЗСЄ з урахуванням нових реалій було підписано 1999 року в Стамбулі, однак ратифікували адаптований договір лише Росія, Білорусь Казахстан і Україна. Грузія та Молдова відмовилися від ратифікації, вимагаючи виведення російських військ згідно із Стамбульськими домовленостями, які були підписані разом з угодою щодо адаптації ДЗЗСЄ. Через це країни НАТО також блокують процес вступу внаслідок адаптованого договору.
КОМЕНТАР
Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, доктор політичних наук, директор Інституту зовнішньої політики при МЗС:
— Такі погрози пов’язані з тим, щоб силовими методами змусити Захід рахуватися з геополітичними інтересами Росії. Я б сказав, що це такий м’який реванш із застосування в тому числі силових інструментів. Вихід із договору — це дуже дестабілізуючий чинник. До такого кроку мало хто вдається. Для прикладу: США вдалися до цього кроку лише раз, коли радянські війська увійшли до Афганістану у 1980 році. Тобто це дуже серйозний і дестабілізуючий крок. Чого Росія хоче домогтися? За великим рахунком це дуже авантюрна політика.
Чи може вплинути Захід на позицію Росії? Деякі країни Заходу теж не ратифікували цей договір. Країни Балтії взагалі відмовилися підписувати цей договір. Але одна справа, коли країна не долучається до договору, інша — коли вона денонсує договір. Це зовсім інший резонанс.
Це намагання Росії показати великий кулак Заходу і дестабілізація міжнародної ситуації. А наскільки це вплине на позицію Заходу, важко сказати. Зрозуміло, що це точно вплине на дестабілізацію. Однак я не думаю, що Захід буде поступливим.
Щодо заяви Караганова про застарілість договору, можу сказати, що у Стамбулі в 1999 році був прийнятий адаптований договір, який базується на зовсім інших базових принципах.
Якщо виходити з точки зору воєнної, то вихід із цього договору є свідченням реваншизму Росії. Тому що існуючі в договорі вершини для озброєнь стосувалися лише кількості озброєнь, які Росія може розгортати на європейському континенті. А щодо загальних обмежень, то Росія може перекидати озброєння за Уральські гори, і це не буде вважатися порушенням договору. Для Росії цей договір не накладає суттєвих обмежень. Єдине, він накладає певні обмеження на флангові зони розгортання. Хоча ці флангові зони значно модифіковані й в принципі не накладають особливих обмежень на Росію. Старий договір впливав, коли Росія воювала в Чечні. Тоді Північнокавказький округ входив у флангову зону, і там були обмеження. Єдине, що адаптований договір передбачав обмін інформації про передислокацію військ. Це дуже суттєво. Таким чином, Росія закривається від військової транспарентності. І це підриває довіру до неї з боку міжнародного співтовариства. Це суто дестабілізуючий крок. Не можна сказати, що це повернення до холодної війни, а щось на кшталт цього.
