Міжнародний валютний фонд знов у справі. Здавалося, що поки існував «пузир», нікому не були потрібні ні його поради, ні його гроші. Однак сьогодні платіжному балансу багатьох країн потрібна допомога, разом із тим є загальна домовленість стосовно того, що глобальній грошово-кредитній системі потрібен орган, який міг би спостерігати за її загальною стабільністю. МВФ є єдиним кандидатом на цю роль, однак досвід показав, що Фонд зможе впоратися з нею, лише якщо буде реформоване його управління.
Надання допомоги платіжному балансу дає важливі фінансові наслідки. Тому цілком природно, що в цьому процесі має існувати тривалий і детальний контроль з боку тих, хто, зрештою, надає капітал — держав-членів МВФ.
Однак турбота про стабільність глобальної фінансової системи, включаючи оцінку політики обмінних курсів і глобальних диспропорцій у погашенні кредитів, — це зовсім інша відповідальність. Для цих аналітичних функцій немає ніякої необхідності в детальному контролі. Навпаки, визначальними тут мають бути незалежність і професійна експертиза. Таким чином, ключова зміна має полягати в розділенні фінансових заходів МВФ і його аналітичних функцій, особливо щодо спостереження за обмінними курсами й іншими джерелами глобальних фінансових ризиків.
Виконавча рада МВФ, що складається виключно з представників держав-членів, наразі веде щоденні справи Фонду. Таким чином, рада не виконує наглядової функції, а, швидше, фактично є розширеним варіантом правління, яке делегує виконання своїх рішень керуючому директору й штату.
Якщо в інтересах МВФ є прагнення стати заслуговуючим на довіру й неупередженим суддею з питань порушення рівноваги платіжного балансу й джерел ризику для глобальних фінансових ринків, то цей принцип роботи треба змінити, щоб дати МВФ необхідну незалежність.
Такої незалежності штату МВФ можна досягнути за рахунок умови, що рада спостерігає лише за роботою аналітичних функцій Фонду і, що ще важливіше, її склад і спосіб прийняття рішень перебудовані за такими принципами:
— Виконавчу раду належить збільшити за рахунок кількох (ймовірно 3—5) незалежних членів (аналогічно з приватним сектором), і принцип голосування має бути таким: одна людина — один голос. Незалежні члени правління становили б меншість, однак їхня присутність і професійна кваліфікація додавали б їм непропорційної ваги.
— Правління мало б повне право приймати будь-яку позицію з усіх проблем, не пов’язаних з використанням ресурсів Фонду, якщо тільки така позиція не була офіційно знехтувана розширеною радою. Це б дало правлінню істотну фактичну незалежність, оскільки, згідно з принципом «одна людина — один голос», великі держави-члени більше не могли б блокувати розв’язання проблем лише тому, що вони є для них політично незручними.
Для всіх рішень, пов’язаних із ресурсами Фонду (надання кредитів державам-членам або розмір квот тощо), наявна процедура прийняття рішень могла б залишитися незмінною. Усі фінансові рішення, таким чином, продовжувала б ухвалювати наявна виконавча рада, з пропорційним голосуванням, що відображає фінансові внески держав-членів.
Європейський Центральний банк являє собою цікаву аналогію, оскільки в нього є дві процедури голосування, залежно від проблеми, що розглядається. керуюча рада ЄЦБ складається з шістьох членів Виконавчого комітету плюс губернатори/президент 16 національних центральних банків країн єврозони. Керуюча рада приймає дійсно важливі рішення щодо валютної політики за принципом «одна людина — один голос».
Коли обговорювався Маастріхтський договір, німці вважали цю умову важливою поступкою. Однак якщо ми хочемо, щоб ЄЦБ був дійсно незалежним, а рішення всіх членів ради, особливо губернаторів національних центральних банків, базувалися виключно на інтересах усього єврорегіону (а не своїх власних держав), без цієї умови обійтися буде неможливо.
З іншого боку, у фінансових питаннях (особливо в питаннях, що стосуються розподілу прибутків і збитків) правила голосування відрізняються: виконавча рада не бере участі в голосуванні, а голоси президентів національних центральних банків у керуючій раді розподіляються відповідно до їхніх часток капіталу.
Коли лідери «Група двадцяти» зустрінуться в Лондоні, їм варто розглянути можливість надання МВФ необхідної йому незалежності, щоб стати ефективним стражем глобальної фінансової стабільності. Надання місць у раді незалежним експертам буде ключовим кроком у цьому напрямку.
ДО РЕЧI
Міжнародний валютний фонд (МВФ) оголосив про нові правила надання кредитів нужденним країнам, повідомляє AFP. Як розповів глава МВФ Доміник Стросс-Кан, для країн-членів фонду планується відкривати «гнучку кредитну лінію». Ця кредитна лінія, що не передбачає якихось умов після отримання позики й не обмежує його суми, буде доступною для країн-членів МВФ у будь-який час. Однак, підкреслив Стросс-Кан, скористатися «гнучкою кредитною лінією» зможуть лише країни «з добре керованою економікою, із сильними фундаментальними показниками та ефективною економічною стратегією». «Велика гнучкість у процесі кредитування нарівні з удосконаленими умовами отримання кредиту допоможуть нам ефективніше відповідати на потреби країн-членів організації, — повідомив глава МВФ, розповідаючи про нововведення. — Що, у свою чергу, допоможе їм краще перенести кризу й повернутися до стійкого зростання». Нова схема замінить попередню «кризову» кредитну лінію, яку МВФ відкрив у жовтні минулого року і якою так і не скористалася жодна країна. Уряди порахували, що кошти, які виділяються, надто малі, а графіки виплат надто стислі. Відтепер держави зможуть займати у МВФ великі обсяги коштів, а умови їх виділення будуть менш жорсткими. Зокрема, фонд не наполягатиме на рішенні всього комплексу економічних проблем тієї чи іншої країни, а лише вимагатиме зайнятися невідкладними питаннями. Одержувачі кредитів зможуть виплачувати їх протягом 3—5 років. «Нинішні реформи значно міняють принципи, за якими МВФ може допомагати країнам, що входять до нього. Це особливо важливо під час світової фінансової кризи, — сказав глава фонду Доміник Стросс-Кан. — Збільшення гнучкості кредитування та модернізація умов надання кредитів допоможуть нам ефективніше відповідати на різні запити наших членів. Це, у свою чергу, допоможе їм пережити кризу й повернутися до стійкого розвитку».
