Насправді, це явище абсолютно не нове в Росії: із XVII
століття підлабузницька позиція духовенства призвела до появи секти «розкольників»,
старовірців, які повстали проти духу покірності, властивого церковній владі,
і знайшли притулок в глухомані сибірських лісів. Після певних вагань на
початку 90-х, коли вітер дув у вітрила лібералів, Алексій Другий швидко
приєднався до табору консерваторів і антизахідників і почав надавати систематичну
підтримку владі. Йому не довелося дуже довго чекати взаємності. З приходом
Путіна цей симбіоз тільки зміцнився. Путін набагато більше, ніж Єльцин,
потребує опори на Церкву, не схильну втручатися в політичні й соціальні
дискусії. Алексій Другий, відомий захисник чеченської війни, вже чотири
чи п’ять років намагається вирвати весь «бур’ян» православ’я, відлучає
від церкви священиків-реформаторів, санкціонує спалення їхніх праць. В
опіумі не повинно бути домішок.
Священний союз
16 серпня, 2000 - 00:00
Газета:
Рубрика: