Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Таджицький сценарій

11 листопада, 1999 - 00:00

Мені дуже хотілося б вести післявиборне шоу на Таджицькому телебаченні. Навіть необов'язково першому виголосити цифру 97 відсотків тих, хто сказав «так» президенту Республіки Таджикистан Емомалі Рахмонову. Як на мене, тут не цифри визначають, а ентузіазм присутніх: ось де глядачі не цікавляться ніякими результатами виборів, а стежать тільки за розмовами невідстріляних журналістів із недостріляними опозиціонерами. Нам можна тільки мріяти про таку гармонію. Кілька років у Таджикистані тривала громадянська війна, кількість жертв, очевидно, більша, ніж кількість тих, хто проголосував проти президента Емомалі Рахмонова, потім ми спостерігали за переговірним процесом між владою і опозицією — за міжнародним посередництвом, у Москві, у Ашхабаді, у Тегерані! І от тепер виявляється, що там повністю консолідоване навколо Кандидата № 1 суспільство. Виникає тільки запитання, навіщо було з кимось домовлятися, коли все таджицьке суспільство, як один, у єдиному пориві... ну далі ви знаєте.

Варто уважніше подивитися тепер на успіхи співробітників українського Кандидата № 1. На тлі таджицьких приголомшуючих підсумків діяльність наших штабів з підтримки кандидатури Леоніда Кучми виглядає, звичайно, незадовільною, однак ніде правди діти, нашому керівництву ще не вдалося досягти таких приголомшуючих результатів у розвитку економіки й гармонізації взаємин у суспільстві, як Емомалі Рахмонову і його дніпро... пробачте, кулябській команді. Залишимо все це на другий термін. Однак варто на майбутнє перейняти досвід вдалого спілкування з опозицією, яка визнала нездатність працювати у державі, створеній Емомалі Рахмоновим, і утрималася від участі у процесі загальнонародного волевиявлення. Тобто хочеш утриматися при владі — створюй таку державу, в якій один ти розумієш, як все працює (або, швидше, не працює).

Навіщо нам російський сценарій, коли можна було застосувати таджицький? І вибори пройшли би в один тур — яке полегшення для бюджету. І спостерігачі роз'їхалися б задоволені, що випустили. І життя відкривається — солодке, кругле, як гарбуз на баштані...

Віталій ПОРТНИКОВ, «День»
Газета: 
Рубрика: