2012 року саміту не було, а цього разу він відбувається після критичних осінніх парламентських виборів і часткового бойкоту європейськими міністрами Євро-2012 в Україні, в атмосфері досі нерозв’язаної справи Юлії Тимошенко. Хоча місія Квасневського і Коха триває, але вона не виконує надій, що на неї покладав президент Європейського парламенту Мартін Шульц і лідери політичних груп. Нові звинувачення щодо Тимошенко у причетності до вбивства Щербаня, хоча йшлося про це давно, теж не поліпшили настрою в Брюсселі. Відносини ЄС-Україна тримаються на особистих симпатіях та впливах: послів Костянтина Єлісеєва в Брюсселі і Яна Томбіньського в Києві, а також особистого заангажування комісара ЄС з питань розширення Штефана Фюле — яке, мабуть, має найбільше значення. Може виникнути враження, що якби не кілька осіб, які активно беруть участь щодо Угоди про асоціацію та в підготовці переговорів з українськими політиками, контакти повністю засохли б.
Злі язики кажуть, якщо Угоду про асоціацію буде підписано цього року з Україною, то це тому, що відносини з Росією стали холодними і хтось хоче утерти ніс Москві. Завданням нового міністра закордонних справ є відновлення позитивної динаміки у відносинах ЄС-Україна. Останній візит Леоніда Кожари до Брюсселю не приніс багато, але дещо поліпшив настрій. Треба визнати, навіть якщо хтось не згоден з ним, його зустріли привітно, ніхто не відмовив йому у зустрічах. Будучи членом української делегації у Верховну Раду Комітету парламентського співробітництва Україна-ЄС, він багато років провів у кафе-барах Європарламенту та офісах послів. Плюсом також є заяви української сторони щодо енергетичних питань. Важко сказати, наскільки, за словами Кожари, монополію «Газпрому» було зламано, але можна побачити рішучість у збільшенні енергетичної незалежності — цьому буде сприяти візит Президента Януковича до Туркменистану.
Однак все частіше ми бачимо, що бракує політичної волі для підписання Угоди про асоціацію цього року. Ситуація настільки складна, що без розв’язання деяких юридичних аспектів справи Юлії Тимошенко насправді договір може бути не підписано.
Чи не принесла насправді порчу ув’язнена Тимошенко, відома на Заході як «Міс Україна», чи цього бажає уряд у Києві? Хіба не є символом України «Шахтар» чи Кличко?
Треба також взяти до уваги, що Янукович, намагаючись вирішити цю справу, мав би знайти спосіб, щоб «зберегти обличчя» і зберегти вигляд «крутого хлопця» всередині України. Захід готовий йому допомогти в цьому. Так само політики ЄС, підписуючи Угоду про асоціацію, мають «зберегти обличчя» перед своїми виборцями. Однак в даному випадку бракує руху, українські дипломати не повинні втрачати ініціативи, ЄС чекає сигналу.
Схоже, Тимошенко у в’язниці є гарним приводом для Києва дотримуватися правил вигаданої позаблоковості. Кучма з геополітичної гри України на двох роялях створив цнотливу норму.
Не він перший думав, що це гарна ідея для країни. Першим був Хмельницький, а на початку ХХ століття — гетьман Павло Скоропадський. 2013 рік матиме вирішальне значення для України — наближаються вибори до Європейського парламенту, будуть зміни в Європейській комісії — Фюле може більше не займатися Україною!
Незабаром ніхто на Заході не буде перейматися тим, що відбувається в Україні. Тому насправді залишилося значно менше часу, ніж рік, чи навіть півроку. Затягування часу щодо рішення орієнтації країни загрожує тим, що ходьба українців по канату над прірвою може призвести до серйозного спотикання. Так само, як це бувало в історії, Україна може опинитися в геополітичній прірві на кілька десятиліть.
