У своїх спостереженнях за два тижні, які подаються у «Дні», я намагаюся глянути на Україну крізь призму Європейського Союзу. Я хотів би підкреслити важливість того, що обговорюється на європейському форумі, для майбутніх відносин ЄС—Україна, особливо останніми днями.
На мою думку, підписання так званого Договору про реформи, що широко обговорювалось минулого тижня в Європейському парламенті в Страсбурзі, може мати важливий вплив на Україну та її майбутні відносини з Євросоюзом. Очевидно, саме по собі підписання реформаторського договору не кладе край конституційній кризі ЄС. Новий договір повинен ще бути ратифікованим усіма державами — членами Євросоюзу. Однак це крок у правильному напрямку.
На жаль, вищеназваний прогрес у реформаторському досьє ЄС не обов'язково означає зникнення опонентів європейської інтеграції. Навіть якщо зараз вони є менш активними, головна проблема залишилася тією самою. Можна очікувати, що євроскептики найімовірніше використають можливе проведення референдуму для висловлення своїх ворожих почуттів щодо тіснішої співпраці між державами-членами ЄС. Отже, залишається досить високою ймовірність повторення сумної історії, як це вже було у Франції й Нідерландах 2005 року. Популістські політичні сили, зазвичай, намагатимуться перенести дискусії з конкретної суті реформ Європейського Союзу до питань внутрішньої політики.
Зважаючи на вищесказане, я все одно залишаюся оптимістом. Я відчуваю, що не все втрачено. Результат нещодавніх парламентських виборів у Польщі приніс надію Європі. Нові правлячі партії були приведені до влади євроентузіастами, молодими людьми, які сильно зацікавлені в європейській інтеграції. Найбільша явка на вибори й висловлена виборцями беззаперечна підтримка проєвропейських політичних сил дають мені підставу з оптимізмом думати про майбутнє реформаторської угоди й майбутнє Євросоюзу. У цьому плані європейський успіх також дасть позитивний сигнал нашим сусідам і водночас він є доказом того, що ми спроможні подолати серйозні труднощі послідовним способом. Зрештою, вся історія об'єднаної Європи є свідченням подолання маленьких чи більших політичних криз. Додаткова цінність такого досвіду в тому, що після кожної кризи ЄС стає все сильнішим і більш інтегрованим.
Про що все це говорить для України? Досить очевидно, чим більше організованим і сильним стає Європейський Союз, тим кращим, більш ефективним і, звісно, привабливішим він буде для України. Як ми бачимо, Європейський Союз почав робити власне домашнє завдання. Тепер настав час для нової української влади. У Брюсселі є багато сподівань. Але великі сподівання супроводжуються великими очікуваннями. Надіємось, що перші відповідатимуть другим.
