Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Тегеран-2003

«Міжнародний волюнтаризм шкідливий», — стверджує Посол Iрану в Україні Ахмад Садег БОНАБ
11 лютого, 2003 - 00:00


Ісламська Республіка Іран, зарахована Джорджем Бушем до «осі зла», виступає за мирне врегулювання іракської кризи, попри те, що свого часу воювала з Багдадом. За ініціативою президента Ірану Мохаммада Хатамі Генеральна Асамблея ООН проголосила 2001 рік роком діалогу між цивілізаціями. Самого керівника Ісламської Республіки на Заході іноді називають «іранським Горбачовим». Цікавий приклад поступової зміни «іранського обличчя»: Тегеран скасував смертний вирок автору «Сатанинських віршів» британському письменнику iндiйського походження Салману Рушді. Його оголосили божевільним — а божевільних іслам велить охороняти. Україна, безумовно, зацікавлена в широких можливостях партнерства з Іраном, — впливовою країною регіону Перської затоки й однією з ключових держав ісламського світу. «Візиткою» українсько-іранської співпраці є будівництво літака Іран 140, на жаль, затьмарене нещодавньою авіакатастрофою.Сьогодні в Ірані відзначають 24-ту річницю Ісламської революції на чолі з імамом хазратом аятоллою Хомейні. Напередодні Надзвичайний і Повноважний Посол Ірану в Україні пан Ахмад Садег Бонаб зустрівся з українськими журналістами.

— Що являє собою сучасна іранська демократія?

— Розказувати про це можна дуже довго, тому наведу лише кілька прикладів. Після повалення антинародного шахського режиму, який був маріонеткою в руках інших країн, в Ірані 24 рази проводилися вибори — рекорд в історії світової демократії. До перемоги Ісламської революції лише 35% населення старше шести років були письменними, зараз 80% іранців володіють грамотою. Прогнозується, що до кінця періоду виконання третього плану соціально-економічного розвитку цей показник досягне 96%. До перемоги Ісламської революції кількість учнів загальноосвітніх шкіл становила 7 млн. 900 тис. чоловік, сьогодні — 17,5 млн., усі прошарки населення мають можливість опанувати грамоту. Минулого року уряд надав матеріальну підтримку п’яти мільйонам громадян, що її потребували.

— Які зовнішні виклики сьогодні стоять перед Іраном? Багато авторитетних експертів кажуть, що наступною ціллю антитерористичної кампанії після Іраку стане саме ваша країна. Чи відчуваєте ви загрозу?

— Іран переконаний, що односторонні волюнтаристичні намагання, які сьогодні здійснюються рядом країн, дуже шкідливі для світового співтовариства. Як вам відомо, багато людей є противниками такої односторонності. Світ повинен розвиватися на засадах багатосторонності, багатогранності в політиці. Іран виступає проти військового втручання в Іраку з боку США. Ми наполягаємо на тому, щоб вихід з іракської кризи шукала ООН. Ми вважаємо, що ця проблема повинна вирішуватися мирним шляхом, шляхом дипломатичних зусиль.

— Які галузі співпраці з Україною в Ірані вважають найбільш перспективними?

— Наші відносини з Україною дуже добрі. Ісламська Республіка Іран була четвертою країною, яка визнала незалежність вашої держави. Наші відносини завжди базувалися на принципі взаємності інтересів. Були здійснені численні візити, в тому числі й на найвищому рівні. У жовтні минулого року відбувся офіційний візит президента Ірану в Україну, що став поворотним моментом в історії наших відносин.

На сьогодні підписано дуже багато двосторонніх угод — про уникнення подвійного оподаткування, про взаємний захист інвестицій, про співпрацю у митній галузі, в галузі туризму, угоди про співробітництво між регіонами наших країн тощо. Завдяки цьому створено гарну юридичну базу для розвитку ірансько-українських відносин. Як вам відомо, динамічно розвивається наша співпраця в галузі економіки. Слід загадати спільний проект з виробництва літака АН-140. Ми дуже сумуємо, що нещодавня катастрофа призвела до загибелі багатьох цінних фахівців авіаційної галузі України. Ця трагедія у нас, як і в українського народу, викликала почуття великої скорботи. В мене особисто були дуже дружні стосунки з рядом загиблих фахівців. Зазначу, що це горе не справило жодного впливу на нашу співпрацю в галузі авіабудівництва, ми й надалі будемо домагатися її розширення.

Серед інших економічних проектів слід згадати плідну співпрацю Ірану з українським заводом «Мотор-Січ» у виробництві двигунів, співробітництво з Україною Ісфаханського металургійного комбінату. У вашій країні ми закуповуємо обладнання для спорудження теплових електростанцій, що споживають газ.

Варто також відзначити співпрацю в галузі освіти та культури. Зараз близько 1500 іранських студентів навчаються у вузах України, більш ніж 850 українських учнів та студентів у дванадцяти навчальних закладах вивчають перську мову за сприяння Посольства Ісламської Республіки Іран. Отже, є надія, що наша співпраця отримає подальший розвиток в майбутньому. Нинішній її рівень є гідним, однак недостатньо задовільним з огляду на можливості наших країн.

— Який рівень товарообігу між Іраном та Україною?

— За даними митниці Ірану — $200 млн. на рік. Можливо, ця статистика не збігається з даними української сторони. Україна постачає до Ірану метал, вироби з металу, продукцію машинобудування, олію, залізничні вагони, труби для нафтопроводів тощо. Іран до України — сухофрукти, мідь, вироби з алюмінію та пластмаси, продукцію хімічної промисловості, будівельні матеріали.

— Чи не планується збільшити рівень товарообігу за рахунок військово-технічної співпраці?

— Поки що особливої роботи в цьому напрямі не було здійснено.

— Наскільки просунувся після візиту президента Хатамі до Києва план можливого постачання іранського газу в Європу через територію України?

— Як вам відомо, за розвіданими запасами газу Іран займає друге місце в світі. Сьогодні розглядаються різні шляхи транспортування іранського газу до Європи. Один з них — через Україну. Враховуючи добрі стосунки між нашими державами, обидві сторони зацікавлені у позитивному вирішенні цього питання. В ході третього засідання міжурядової комісії з питань торговельно-економічної співпраці між Ісламською Республікою Іран та Україною, яке відбулось сім місяців тому в Тегерані, було вирішено створити спільну комісію з питань енергетики. В недалекому майбутньому ми чекаємо її засідання.

— За деякими даними, Іран вважає проект транспортування газу територією України нерентабельним…

— Звичайно, буде реалізований той проект, який буде найбільш економічно вигідним. Я не експерт з економічних питань, вам було б ліпше порадитися з економістами. Все залежить від кількості газу, який має транспортуватися, від інтересів його споживачів, від інвестицій. Оскільки обсяг інвестицій, які вкладатимуться в цю галузь, дуже великий, потрібно достатньо часу для того, щоб повністю розглянути це питання. Важливо, що і ми, й українська сторона зацікавлені у реалiзацiї цього проекту. Потрібно розглянути його на економічному й технічному рівнях.

— Чи існують зараз якісь конкретні проекти співпраці України й Ірану у відбудові Афганістану? Про ці перспективи свого часу багато говорили.

— Обидві сторони виявляють зацікавленість цим питанням. Ми вітаємо пропозиції української сторони. Були проведені відповідні переговори на політичному рівні, зараз продовжується розгляд співпраці.

— Що гальмує ірансько- українську співпрацю в галузі туризму?

— Як вам відомо, Іран — одна з десяти країн, де розташовано найбільше пам’яток історії та культури. Наша цивілізація налічує тисячі років. Крім історичних, в Ірані також дуже багато природних пам’яток. Минулого року ми підписали з Україною договір про співпрацю в галузі туризму. Сподіваємось, що завдяки створенню спільних підприємств в цій галузі почнеться активна робота. Керівники деяких українських туристичних фірм відвідали Іран, провели ряд переговорів зі своїми іранськими колегами. Десятки тисяч іранців бажають побачити Україну, про красу якої вони чули. Для розвитку туристичного обміну нам потрібне насамперед сприяння в отриманні віз. Мали місце прикрі випадки, коли, незважаючи на наявність виданих вашим посольством в Тегерані віз, прикордонники аеропорту «Бориспіль» неналежно ставились до іранських громадян, в тому числі бізнесменів. Ми провели ряд переговорів з керівниками відповідних установ України й сподіваємось, що ці проблеми будуть вирішені.

До цього часу небагато українців відвідали Іран. Одна з причин — їх мала інформованість про нашу країну. Для того, щоб розказати про неї Україні, в недалекому майбутньому в Києві буде проведено тиждень іранської культури.

ДО РЕЧІ

Іран має власні запаси урану, які вже почали розроблятися з метою виробництва ядерного палива. Про це заявив президент країни Мохаммад Хатамі. Як передає Бі-Бі-Сі, Хатамі відмітив, що урановий рудник знаходиться в районі Саванд за 200 кілометрів від міста Язд, а виробничі потужності побудовано в містах Ісфахан і Кашан. Ця несподівана заява явно стривожить Сполучені Штати, які не раз висловлювали стурбованість поставками російських ядерних технологій до Ірану, зарахованого Джорджем Бушем до «осі зла». Тегеран говорить, що потребує атомної енергетики, щоб задовольнити потреби 65-мільйонної країни в електроенергії, однак Вашингтон вважає, що для цього цілком достатньо величезних запасів нафти та газу. Минулого року США обнародували супутникові фотографії іранських об’єктів, які, як стверджує Вашингтон, можуть бути використані для створення ядерної зброї.

«Іран відкрив запаси урану і вже видобуває його, — заявив президент Хатамі у своєму виступі по національному телебаченню. — Ми прагнемо використати ядернi технології в мирних цілях». Крім того, він дав зрозуміти, що Тегеран готовий зберігати у себе відпрацьоване ядерне паливо, яке буде утворюватися на майбутній АЕС. Як відомо, таке паливо може використовуватися для створення ядерної зброї, і Росія в минулому запевняла США в тому, що Іран після використання буде його повертати.

Щоб нейтралізувати стурбованість у світі з приводу своєї ядерної програми, Іран запросив інспекторів Міжнародного агентства з питань атомної енергії (МАГАТЕ) на два об’єкти, які США вважають підозрілими, — Нантанц і Арак. На сьогоднішній день Іран має тільки один атомний реактор, побудований росіянами під портом Бушер на південному заході країни, який повинен вступити в дію в кінці 2003 — середині 2004 року.

Варвара ЖЛУКТЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: