«Питання, яку систему колективної безпеки нам сповідувати, як швидко до неї йти — це не питання сьогоднішнього дня. Я просто не хочу ці пристрасті підігрівати. Коли йде соціальне опитування українців про євроінтеграцію, то на запитання, що ви знаєте про НАТО, тільки 2% українців заповнили рядок, що вони інформовані й володіють матеріалом, що таке НАТО. 98% поки в пошуках того. Вони перебувають або під впливом радянської пропаганди, або не володіють темою. Тому це не тема дня. Я не хочу витрачати свою енергію, щоб наводити тут якість протиріччя, аргументацію, яка не на часі».
Так Президент Віктор Ющенко у своєму телеспілкуванні в четвер відповів на запитання кримського глядача про те, чи буде проведено в Україні референдум стосовно вступу до НАТО. Значну частину своєї відповіді він присвятив інтеграції України до Євросоюзу, лише побіжно згадавши про Альянс. Він визнав, що референдум буде проведено, але не став говорити про переваги приєднання до НАТО, яких насправді не менше, ніж від вступу до ЄС. Тим більше, що приєднання до Альянсу може відкрити для України ширші можливості європейської інтеграції. Не зовсім коректно Президент розставив акценти про своєчасність тем ЄС і НАТО. Західні експерти визнають, що Україна могла б бути запрошеною до Альянсу вже в 2007—2008 роках. А коли нас запросять до ЄС? Ніхто не береться сказати, але точно не раніше 2010 року.
Невідомо також, звідки у Президента цифра лише про 2% громадян, обізнаних в натовській проблематиці. У соціологічних центрах, до яких звертався «День», таку інформацію не змогли підтвердити, говорячи, що цей показник набагато вищий. Торік Центр «Соціальний моніторинг» і Фонд «Демократичні ініціативи» оприлюднив опитування, в якому респондентам було поставлено запитання: чим, на вашу думку, є НАТО? 44% опитаних відповіли, що агресивним військовим блоком, 21% вважає Альянс оборонним блоком, 15% миротворчою організацією. Не дав відповіді один відсоток респондентів, рядок «важко сказати» обрали 19% опитаних. Уже з цих даних видно, що уявлення про НАТО має чимала частка населення. Нехай у половини населення воно хибне, але задля зміни такої ситуації й має проводитися відповідна інформаційна робота. Поки що ж, схоже, така діяльність, а разом із цим і сама інтеграція до НАТО стали жертвою передвиборної кампанії до парламенту. Із наближенням самих виборів, вочевидь, доведеться ще багато почути відступів від «генеральної лінії». Якщо узагалі не станемо свідками «похорону» євроатлантичної інтеграції на найближчий рік. Про останню «натовську» заяву Президента — в коментарі заступника голови координаційної ради Громадської ліги Україна — НАТО Сергія ДЖЕРДЖА.
— Чи не помилився Президент, коли говорив лише про 2% населення України, обізнаного щодо діяльності НАТО?
— Можна по-різному трактувати цифри. Зокрема, можливо, йдеться про 2% абсолютних експертів. Завжди є якісь градації — хтось більше знає, а хтось менше. Очевидним є таке: існує брак інформації, її викривлене сприйняття. Особливо рівень підтримки вступу до Альянсу впав після виборчої кампанії після відомих заяв одного з кандидатів, який сказав, що український ВПК розвалиться після того, як Україна вступить до НАТО. Натомість якщо говорити з представниками того ж ВПК, то вони, навпаки, зацікавлені в співпраці з країнами Альянсу. Проте на питання майбутнього референдуму можна подивитися й по- іншому. Існують такі дані: 92% українських експертів, політологів, політиків, які займаються питаннями безпеки, виступають за вступ України до НАТО. У суспільстві в цілому, звичайно, ми маємо протилежну картину, але практика показує, що думка експертів рано чи пізно стає думкою всього суспільства. Тому я вважаю, що після всебічного надання інформації нашому суспільству про НАТО переважатиме позиція за приєднання. Тим більше, до цього надихають приклади інших країн. Зокрема, коли Литва та Латвія починали процес вступу до Альянсу, то у них рівень підтримки також становив не більше 30%.
— Чи є обов’язковим проведення референдуму стосовно вступу до НАТО?
— Ні. Рішення про вступ до НАТО може прийняти уряд. Проте, враховуючи полярність думок в Україні, звичайно, було б краще знайти консенсус, довівши його позитивним голосуванням під час референдуму. Очевидно, це питання набуває деякої політизації, тому що зараз окремі політичні сили «вчепились» за тему НАТО як за ключову та планують використати її на виборах 2006 року. Я маю на увазі, зокрема, партію Наталії Вітренко та інші подібні політичні сили.
— Чи можна вважати відповідь Віктора Ющенка з приводу НАТО задовільною, оскільки замість того, щоб розповісти про переваги вступу до Альянсу, він значну частину виступу присвятив Євросоюзу, який не потребує зайвої популяризації в суспільстві?
— Я думаю, Президент мав рацію. Політичне підгрунтя вступу країни до ЄС і НАТО однакове. Насправді ж громадяни більше знають і сприймають необхідність реформування й демократизації для вступу саме до ЄС. Президент, можливо, хотів, щоб його зрозуміли й почули, а тому й апелював більше до Євросоюзу. Хоч процеси підготовки для вступу до ЄС і НАТО — майже тотожні.
— Чи матиме заява Віктора Ющенка резонанс у західних політичних колах? Чи не буде сприйнята остання заява про те, що «це не питання сьогоднішнього дня», як крок назад в євроатлантичній інтеграції?
— Думаю, всі експерти з боку НАТО, які займаються співпрацею з Києвом, розуміють нашу позицію. Тут немає жодних протиріч. Є угоди, які існують між Україною та НАТО. Їх потрібно виконувати — маю на увазі, зокрема, План дій Україна— НАТО. Ситуація буде змінюватися. Об’єктивно змінена ситуація надасть можливість говорити інші слова. Тому не думаю, що заява Віктора Ющенка матиме якийсь вплив. Треба багато працювати й громадському сектору і власне державі для того, щоб надавати грунтовну інформацію щодо НАТО.
— Одна з частин Плану дій Україна—НАТО якраз стосується інформаційної роботи. Чи не склалося у вас враження, що Віктор Ющенко, так би мовити, саботує цю роботу?
— Президент повинен бути гарантом Конституції для всіх громадян. Він повинен утримувати певний баланс. Він повинен бути Президентом для всіх українців незалежно від їхніх переконань. Тому як Президент він відповів правильно.
