Америка почала новий рік із масового вбивства. У місті Тусон у штаті Арізона член палати представників від Демократичної партії Габріель (Геббі) Гіффордс проводила в місцевому супермаркеті регулярну зустріч з виборцями. Цілком звична подія, яких буває тисячі. За океаном заведено демонструвати близькість до народу, знати його настрої, допомагати у вирішенні проблем свого округу. Без цього про нове переобрання можна навіть не думати.
Поки Гіффордс виголошувала промову, від натовпу відокремився молодий чоловік, вихопив пістолет Glock і вистрілив 40-річній конгресвумен у голову. Куля влучила політикові в потилицю й вийшла через скроню. Після цього нападник почав хаотично стріляти по решті присутніх. Злочинець поранив 15 учасників заходу, зокрема, Гіффордс, яка перебуває в лікарні в тяжкому стані, й двох її помічників. Ще шестеро людей було вбито.
22-річного Джареда Локнера, який стріляв, допитали агенти ФБР, але він відмовився свідчити. Напередодні замаху він залишив у своєму блозі відеозвернення, в якому прощався з друзями й просив їх «не сердитися» на нього. У інших записах він різко критикував президента Обаму, а своїми улюбленими книжками назвав «Майн кампф» Гітлера й «Комуністичний маніфест» Маркса й Енгельса.
Жодних підтверджень контактів Джареда Локнера з екстремістськими або праворадикальними угрупованнями поки не виявлено. У той же час, його однокурсники й викладачі в Pima Community College характеризують хлопця як замкнуту, конфліктну людину, здатну на непередбачувані вчинки. Крім того, як стало зрозуміло з їхніх свідчень, Джаред Локнер вживав наркотики. Саме з цієї причини він не зміг у грудні 2008 року вступити на службу в армію США. Коли він отримав відмову, став ще агресивнішим і залишав у соціальній мережі записи антиурядового змісту. При цьому він звинувачував викладачів у тому, що на заняттях вони обмежують його право на свободу слова. На сьогоднішній день Джаред Локнер був безробітним.
За сумним збігом обставин, Гіффордс є активною прихильницею права американців на володіння зброєю. У серпні 2008 р. вона заявляла: «Як давній власник вогнепальної зброї я впевнена, що право зберігати та носити зброю не залежить від того, в якому місті ви живете». Крім того, вона підтримувала багато спірних ініціатив чинної адміністрації. Також її неодноразово критикували консерватори за підтримку скандальної реформи охорони здоров’я Обами та реформи міграційної системи. Останню особливо жорстко критикували республіканці з Арізони, розташованої на кордоні з Мексикою. «Наш штат — справжня мекка для забобонів і нетерпимості», — визнав шериф округу Піма Кларенс Дупник. Південні штати, зокрема, Арізона, переобтяжені нелегальними емігрантами з іншого берега річки Ріо-Гранде. І це викликає велике незадоволення місцевих жителів. Спроби адміністрації навести в цьому питанні хоч якийсь лад стикаються з великими проблемами. Цього не хочуть як господарі ферм, які безжалісно експлуатують нелегалів, так і, хоч як це дивно, самі нелегали, котрі побоюються депортації. Через низький освітній рівень і погане знання англійської мови отримати посвідчення на проживання мексиканським нелегалам практично неможливо. Звідси складна криміногенна ситуація та значна соціальна напруженість.
Якщо відволіктися від особистих мотивів Джареда Локнера, який стріляв у людей, то суспільна атмосфера в країні певною мірою сприяла злочину. Вона характеризується загостренням політичної боротьби між президентом Обамою та Демократичною партією, що підтримує його, та республіканцями. Президент не надто приховує той факт, що збирається балотуватися на другий термін на виборах у листопаді 2012 року, а його республіканські опоненти сповнені рішучості завадити йому здобути перемогу. У Америці не надто церемоняться зі своїми політичними конкурентами, в хід ідуть будь-які засоби, й усі вони годяться. Чорний піар і недоведені звинувачення ллються величезним потоком.
Особливого успіху в цьому досягла колишній губернатор штату Аляска й кандидат у віце-президенти на останніх президентських виборах Сара Пейлін. Вона потрапила під шквал критики за свої відгуки про Гіффордс. Кілька місяців тому, коментуючи ухвалення реформи охорони здоров’я на своїй сторінці в Facebook, Пейлін заявила, що Гіффордс і подібних політиків треба «розстрілювати». У ролі графічної ілюстрації там же була розміщена карта у вигляді поля гри дартс із зображенням округів і фотографій десяти членів конгресу, зокрема, округ Гіффордс, яких слід «політично знищити».
Пейлін видалила запис зі свого Facebook, але це викликало нову хвилю критики. Знаменитий американський режисер Майкл Мур написав у свій Twitter: «Сара Пейлін відчайдушно тре свої записи, мов сталініст, що вирізає неугодних осіб з фотографій». Відома телеведуча Джейн Фонда зазначила в своєму Twitter: «Не достатньо того, що Сара Пейлін стерла карту зі свого сайту. Вона повинна нести відповідальність». Чоловік Гіффордс, астронавт Марк Келлі, котрий у квітні має очолити політ шатла Endeavour, і чимало прибічників Демократичної партії вже звинуватили Сару Пейлін у підбурливих заявах, у результаті яких пролилася «велика кров».
Як писала газета Sueddeutshe Zeitung, що виходить у Мюнхені, «за останні 10—15 років міжпартійна боротьба в США поступово перетворилася на свого роду громадянську війну. Демократи нічого не цуралися в боротьбі проти Буша-молодшого, а з 2009 року республіканці оголосили священну війну Левіафану, маючи на увазі при цьому Обаму. Праві посилаються на вислів одного із засновників США Томаса Джефферсона, який заявив, що час від часу «дерево свободи доводиться поливати кров’ю патріотів і тиранів». Утім, демократи щодо різкості тону не дуже поступаються республіканцям. Наприклад, під час передвиборної кампанії 2008 року Обама застеріг: «Якщо ви розпочнете боротьбу з використанням ножа, то ми боротимемося за допомогою вогнепальної зброї». Цей вислів зустріли тріумфуванням».
У свою чергу, інша німецька газета Frankfurter Rundschau звертає увагу на те, що трагічна подія не зупиняє політичних опонентів. «Різкі політичні розбіжності у Вашингтоні — це реальність, як і непримиренність у питанні визначення політичного курсу. Партії не прагнутимуть покінчити з цими гострими конфліктами, тим паче, що чергові президентські вибори не за горами. У будь-якому разі тон дебатів у Конгресі, коли там після трагічних подій знову розпочнеться обговорення конкретних політичних питань, повинен буде змінитися».
Як то кажуть, хотілося б вірити, але щось підказує невелику ймовірність такого розвитку подій. Американське суспільство, що переживає глибокий внутрішній розкол, не може інакше. Політичні сили навіть перед зримою небезпекою не відмовляються від нападів одна на одну. У такій атмосфері не дивно, що в Джареда Локнера є послідовники. Як повідомляє газета The Chicago Tribune, у ФБР побоюються, що постріли в Арізоні можуть стати прикладом для інших неврівноважених американців. Перше підтвердження цього було зафіксовано вже наступного дня після трагедії. Конгресмен-демократ Чикаго Денні Девіс одержав електронною поштою листа з погрозами: «Денні Девіс, ти наступний».
Не встигли пролунати постріли, якими Джаред Локнер убив і поранив ні в чому не винних людей і навіть дитину, як миттєво почалася політична окопна війна за право тлумачити й використовувати трагедію.
Для демократів і президента Обами сумна подія, мов дарунок політичної фортуни. Він і його партія ще не оговталися після нищівної поразки на виборах до конгресу та виборів губернаторів у листопаді минулого року. І ось трапилася нагода виступити проти політичного підбурювання й екстремізму. Обама став першим із політичних лідерів, які висловили обурення у зв’язку з інцидентом і закликали об’єднатися в молитві й підтримці: «У моменти трагедій американці об’єднуються й підтримують одне одного. І зараз я прошу всіх американців приєднатися до нас із Мішель (дружина президента. — Авт.) у молитвах за всіх потерпілих, в тому числі й Геббі, та їхніх рідних».
Загострення політичної боротьби в США стане важливим компонентом світових міжнародних відносин. Зайнятість адміністрації Обами внутрішніми проблемами неминуче призведе до ослаблення впливу Вашингтона на міжнародні справи. Вакуум, що утворився, буде заповнений країнами, які намагаються захопити регіональне лідерство. Як наслідок відбуватиметься посилення тероризму в найбільш схильних до нього регіонах і поява нових точок протистояння. У першу чергу, слід чекати відтавання заморожених конфліктів, зокрема, на просторі СНД, можливо, поблизу наших кордонів. Рік, що настав, не обіцяє спокою.
