«У мене відверта ненависть до монаршої влади в Австралії і не тільки тому, що я за походженням з Ірану (там, як відомо, не дуже люблять британців), але й через порушення прав переселенців. Скажімо, перш ніж я отримала австралійське громадянство, мені довелося прожити в чужій державі десять років», — скаржилася журналістам іммігрантка Гаїмі напередодні референдуму, який і має вирішити, бути британському монарху хоча б номінальним керівником Австралійського континенту чи ні. «Я голосуватиму, звичайно, «не бути», — підкреслила Гаїмі. На цьому ж референдумі виноситься ще одне запитання, чи бажають австралійці додати до конституції преамбулу, яка збільшувала б права мігрантів, а також забезпечувала «шанобливе ставлення до корінного населення Австралії та їхньої древньої культури». Тубільці досі не ймуть віри: невже нарешті і про них згадали. Численні скарги аборигенів, звернення до влади, здається, почуті. Однак референдум, що має відбутися цієї неділі, може стати простим розтринькуванням грошей... Як прогнозують численні аналітики, активність на голосуванні буде надзвичайно низькою та й навряд чи згодні будуть австралійці прилаштовуватися до нових порядків. Іншої думки притримуються іммігранти та аборигени, які і становлять основну загрозу монаршому правлінню на материку. «Уперше за сто останніх років може бути прийнято, справді, позитивне рішення», — зазначив Аден Ріджвей, єдиний австралійський парламентарій тубільного походження.
