Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

У гостях у «бацьки»

Київ бариться з мовленням на Білорусь
23 липня, 2005 - 00:00
ДВОДЕННІ ПЕРЕГОВОРИ ОЛЕКСАНДРА ЛУКАШЕНКА З ВОЛОДИМИРОМ ПУТІНИМ, ЯКІ ВІДБУЛИСЯ В МОСКВІ ЦЬОГО ТИЖНЯ, ПРОЙШЛИ В ОБСТАНОВЦІ ЗАКРИТОСТІ. ОФІЦІЙНО ПОВІДОМЛЯЄТЬСЯ, ЩО ОСНОВНОЮ ТЕМОЮ БУЛИ «ПИТАННЯ ПОДАЛЬШОЇ РОЗБУДОВИ СОЮЗНОЇ ДЕРЖАВИ». НАПЕРЕДОДНІ ВІЗИТУ ЛУКАШЕНКА ПУТІН ОБІЦЯВ ПОГОВОРИТИ З НИМ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ Й МОВЛЕННЯ РОСІЙСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ЗМІ НА БІЛОРУСЬ / ФОТО РЕЙТЕР

Очевидно, незабаром в Олександра Лукашенка з’явиться ще один лояльний «блакитний екран»: цієї осені повинен розпочати мовлення на дві країни спільний російсько-білоруський канал «ТВЦентр-Бел». Російська «Независимая газета» наводить цікаві подробиці проекту. Так, за словами директора ТВЦ із питань розвитку Ігоря Іванова, партнером із білоруської сторони стала приватна рекламна компанія «Вавілен» — «щоб не було підозри, що за цим стоять місцеві держструктури». Але при цьому пошук співзасновника відбувався… спільно з адміністрацією президента Білорусі. Іванов заявив, що новий канал має намір казати білоруській владі все, що він про неї думає, «природно, в помірних межах». Президент ТВЦ Олег Попцов наголосив, що, «на жаль, російське суспільство живе з хибною інформацією про те, що відбувається в Білорусі». Попцов, який нещодавно випустив у ефір власну півторагодинну розмову з білоруським президентом під оригінальною назвою «Я був у іншій країні», зазначив, що «завдяки нашим ЗМІ ми нічого не знаємо, крім того, що Лукашенко — диктатор». «Усе зовсім не так, — заявив президент ТВЦ. — Він авторитарна людина. Але сьогодні авторитаризм є нормою розвитку, в тому числі й у Росії».

Водночас скандально відомий тележурналіст Сергій Доренко сумнівається в перспективах цього проекту. «Телебачення — це шоу для народу, а не для десяти глядачів. А тут йдеться про чиновників рангом нижче, яким наказано створювати продукт, що влаштовує чиновників рангом вище», — заявив він «НГ». На думку Доренка, суть цього телеканала становитимуть «репортажі в стилі доповідних записок колезьких реєстраторів дійсним таємним і статським радникам».

«На мою думку, в Росії досі так і не сформульована позиція стосовно Білорусі. При цьому абсолютно ясно, що ми перебуваємо в зоні її інтересів. Втративши Україну, Москва, звичайно ж, повинна демонструвати свою інтеграційну силу на прикладі Мінська», — прокоментувала «Дню» новий проект президент Білоруської асоціації журналістів Жанна ЛИТВИНА . Вона вважає нинішню «кооперацію» російських і білоруських телеканалів «піратським прийомом». «Від змішаної сітки мовлення, коли на екрані ОРТ і РТР присутній ще й білоруський бренд і в ефір виходять програми білоруського виробництва російською мовою, в нашого глядача просто їде дах, — сказала Жанна Литвина. — Головна умова ретрансляції російських електронних ЗМІ — розміщення передавачів на території Білорусі, тому, очевидно, тут є якісь свої домовленості, яких, звісно, ніколи не публікували в пресі». «Коли рік тому в нас вибухнув скандал із закриттям представництва РТР, тогочасний посол Росії в Білорусі Олександр Блохін сказав, що впродовж останніх років мовлення російських електронних ЗМІ на Білорусь скоротилося на 70%», — зазначила президент БАЖ. До речі, напередодні недавнього візиту Олександра Лукашенка до Москви відомий російський політолог Сергій Караганов звернув увагу на припинення мовлення в Білорусі радіостанцій «Маяк» і «Радио России».

«Був період, коли я вважала, що ми по-своєму унікальна країна, що дозволила експансію засобів масової інформації сусідньої держави на свою територію. Унаслідок цієї експансії світосприймання в багатьох білорусів відбувається крізь призму геополітичних інтересів Кремля, — зазначає Жанна Литвина. — Потім російські електронні ЗМІ були для нас джерелом нецензурованої інформації про події всередині нашої країни. А сьогодні, вважаю, настав період майже цілковитого контролю за російськими телеканалами на території Білорусі. Іноді кажуть, що наші проблеми зі своїми національними ЗМІ можуть частково вирішити російські газети, які у великій кількості присутні в нашому інформаційному просторі. Але я вважаю, що російська преса прийшла до нас переважно як бізнес-проект із розважальною, пізнавальною й іншою подібною інформацією. Вона ніколи не займалася та не займатиметься нашими внутрішньонаціональними проблемами. Тому наше майбутнє все одно за розвитком власних ЗМІ».

Нагадаємо, під час свого візиту до Вашингтона Президент Віктор Ющенко у спільній заяві з Джорджем Бушем зобов’язався сприяти просуванню демократії на Кубі та в Білорусі. Коли на початку червня в Києві відкрили Центр білорусько- українського партнерства, говорили і про створення білоруської радіостанції. Проте поки що в цій справі зрушень не спостерігається. Примітно, що сам Центр був відкритий за сприяння Української народної партії, яка не входить до Народного союзу «Наша Україна», а білоруси, з якими тоді спілкувалася кореспондентка «Дня», iз вдячнiстю відзначали особливу роль у цій справі, м’яко кажучи, «радикального» політика Василя Червонія. (Нещодавно з’їзд НСНУ просив Президента звільнити його з посади голови державної адміністрації Рівненської області.)

«Проблеми прав людини та свободи слова в Білорусі стали предметом тривалих дискусій у європейських, американських інститутах, — зазначає Жанна Литвина. — Такої інформаційної резервації, як Білорусь, у центрі Європи бути не може. Зрозуміло, що політики дуже активно обговорюють цю тему. Але доводиться визнати, що це в тому числі політична кон’юнктура, і, щиро кажучи, на сьогодні просто дискусійна риторика. Мені здається, що до реальних кроків зі створення мовлення на Білорусь із-за кордону, зокрема з території України, досить далеко. Абсолютно ясно, що відкривати такі ЗМІ повинні білоруси, але політичну волю повинні виявити керівники сусідніх із Білоруссю держав. Тільки тоді наші люди зможуть отримувати нецензуровану, незаідеологізовану інформацію, яка дуже потрібна нам».

У ймовiрнi організатори білоруської радіостанції в Україні пророкували відомого журналіста Миколу МАРКЕВИЧА, раніше засудженого за наклеп на президента Лукашенка зі сторінок закритої владою гродненської газети «Пагоня». Сьогодні й він зазначає, що «жодного наближення до організації альтернативного мовлення на Білорусь не відбулося». «На жаль, люди, від яких залежить ухвалення реальних рішень, або не розуміють усієї важливості цієї справи, або не хочуть розуміти її. Я вважаю, що Україна мала б самостійно виявити ініціативу, бо кому вже кому, а українцям не треба пояснювати небезпеки тієї ідеології, яку несе «лукашизм». У нас, білорусів, склалося враження, що Захід просто не розуміє того, що відбувається в Білорусі, не розуміє, що потрібно білорусам на сьогоднішньому етапі. Крім того, Захід завжди озирався у своїх діях на Росію. Що ж до України, мені абсолютно незрозуміло, чому українці сидять і чекають, коли лукашизм і путінізм прийдуть до їхнього дому. Мені незрозуміло, чому слідом за красивими деклараціями не почнуться хоча б маленькі справи», — сказав кореспонденту «Дня» Микола Маркевич.

Варвара ЖЛУКТЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: