Українські події й досі не сходять із сайтів та сторінок міжнародної преси. Пропонуємо нашим читачам свіжу добірку матеріалів щодо Євромайдану.
КРЕМЛЬ ГОТОВИЙ ПОВТОРИТИ В УКРАЇНІ «ГРУЗИНСЬКИЙ» СЦЕНАРІЙ
Після краху Югославії в 1991 році ЄС заявив, що настав «час Європи», нагадує у статті для The Wall Street Journal Стівен Бленк, фахівець по Росії в American Foreign Policy Council (Вашингтон).
За його словами, Київ дає Брюсселю шанс на спокутування минулих помилок. «Українська криза — найсерйозніша загроза європейської безпеки з часів війни в колишній Югославії, — пише Бленк. — Часу втрачати не можна: ледь закінчиться сочинська Олімпіада, у Москви не залишиться резонів більше утримуватися від колосального тиску, який покликаний забезпечити «правильну» політичну орієнтацію Києва».
Зараз Кремль готовий повторити сценарій війни з Грузією, якщо вважатиме це за потрібне, припускає автор. «За її дипломатією примусу в Україні стоїть загроза сили, або під’юджуваної Росією, або здійсненої нею самою», — наголошується в матеріалі.
Після Олімпіади Москва буде вільно тішитися імперськими фантазіями, якщо ЄС і США не зможуть діяти на Україні спільно. Оскільки бездіяльність Європи триватиме, Росія вирішить, що можна без наслідків для самої застосувати силу або надихнути однодумців, пише Бленк.
«Але якщо Європа надійде рішуче і швидко — застосує санкції до нинішнього уряду України і сформулює економічний і політичний пакет для стабілізації країни, це допоможе притупити експансіоністські пориви Росії і гарантувати орієнтацію України на Захід», — резюмує експерт.
У КИЄВІ НАСТАЄ ПЕРЕЛОМ?
Польська Gazeta Wyborcza вважає, що в Україні настає кліматична та політична відлига. Разом із таненням барикад, розм’якає раніше непоступливий правлячий режим. Усі активісти Майдану вийшли з тюрем, лідери опозиції відвідують ув’язнену Юлію Тимошенко та літають на розмови до Ангели Меркель, пише польське видання.
«Влада пішла на поступки, хоча раніше запевняла, що амністує заарештованих, якщо демонстранти до понеділка звільнять адміністративні будівлі та очистять вулиці Києва від барикад. Протестувальники не виконали цих умов, однак усіх в’язнів випустили (хоча звільнення з-під арешту ще не означає припинення кримінальних справ). І це не єдина ознака того, що позиції влади слабшають і що сесія парламенту, запланована на вівторок, може принести важливі зрушення. У Києві запахло переломом», — вважає газета.
Однак зрушення відбуваються не лише в Україні. Активізувалися міжнародні чинники і до гри за Україну вступила Німеччина.
Рішуча відповідь міністра закордонних справ Німеччини Франка Вальтера Штайнмаєра своєму російському колезі Сергію Лаврову, на думку багатьох оглядачів, остаточно спростовує спекуляції, що уряд Меркель прислухається до Москви і махне рукою на Київ, який, мовляв, є сферою впливів Росії.
ВИХІД ЗНАЙДЕНО?
Керівник Росії Володимир Путін начебто погодився на тіснішу економічну співпрацю між Україною та ЄС, пише британська Daily Telegraph.
«Володимир Путін заявив учора, що вітатиме тісніші економічні зв’язки між Євросоюзом та Україною. Цей сигнал може свідчити про те, що знайдено вихід із кризи, що охопила країну упродовж останніх двох місяців», — пише газета.
Ці слова Путіна переповіли німецькі дипломати після зустрічі між міністром закордонних справ Німеччини Франком Вальтером Штайнмаєром та самим Путіним у Москві.
Путін начебто погодився на можливість врегулювання українського питання разом із ЄС. «Переговори можуть призвести до формування коаліційного уряду в Києві, що зможе мати економічну підтримку з обох сторін», — пише Daily Telegraph.
У ЄС НЕМАЄ ЄДИНОЇ ПОЗИЦІЇ ЩОДО УКРАЇНИ
У Євросоюзу немає плану щодо виходу з української кризи. Про це в інтерв’ю «Німецькій хвилі» розповіла брюссельський аналітик Аманда Пол. «У ЄС немає єдиної позиції щодо того, як діяти в українській кризі. Частина країн виступає за більш рішучий підхід. Проте, на жаль, провідні країни ЄС, що якраз відповідають за формування європейської зовнішньої політики, а саме — Німеччина, Франція, Велика Британія, обстоюють політику невтручання. Вони досі вважають, що є ще час для переговорів між конфліктуючими сторонами і не хочуть погрожувати санкціями», — вважає експерт.
За матеріалами УНІАН, Української служби Бі-Бі-Сі та «Німецької хвилі»
