Згідно з результатами перших після повалення полковника Каддафі виборів, у Лівії перемогу здобув альянс ліберальних партій. Зокрема, Альянс національних сил, очолюваний прем’єром перехідної ради Махмудом Джибрілем, отримав 39 із 80 місць у парламенті. «Братам-мусульманам» дісталося 17 місць. Таким чином Лівія стала першою країною арабської весни, де на виборах перемогли ліберальні політичні сили. У сусідніх Тунісі та Єгипті більшість місць у парламенті вибороли ісламісти.
У Національну асамблею, яка нараховує 200 місць, також потраплять десятки незалежних кандидатів. Оглядачі відзначають, що говорити про загальну спрямованість асамблеї поки не доводиться, оскільки це залежатиме від того, кого визнають своїм лідером 120 незалежних кандидатів. Нова асамблея буде наділена законодавчими правами, і її робота триватиме принаймні один рік. Саме її члени будуть призначати перший після повалення Каддафі уряд.
«День» звернувся до посла України в Лівії Миколи НАГОРНОГО з проханням прокоментувати результати виборів і те, як вони можуть позначитися на відносинах між нашими країнами.
— Це був для Лівії перший за останні 50 років досвід проведення виборів. Виходячи з того, що я бачив, вибори пройшли досить організовано. Для лівійців вибори були як свято.
— Утім, результати виборів неостаточні, багато що буде залежати від того, які люди пройдуть по мажоритарних округах і які домовленості будуть досягнуті саме з мажоритарщиками.
Завдяки тому, що за партійними списками перемогли ліберальні сили, загальна тенденція є позитивною. Ліберальні сили та національний альянс на чолі з Махмудом Джибрілом включають різні політичні сили, у кожній з яких є своя програма. Тому багато буде залежати від того, як усередині альянсу домовляться між собою з усіх питань.
Наступне — це формування уряду. Треба розуміти, що теперішній уряд і парламент — Національна асамблея, яка буде створена, — це також перехідні органи, що мають забезпечити підготовку конституції для проведення майбутніх парламентських виборів.
— Чи відкривають результати цих виборів нові можливості для України, яка давно прагне закріпитися на ринку Лівії?
— Для України позитивом є те, що помірковані ліберальні сили прийшли до влади. Оскільки ці сили будуватимуть більш відкриту зовнішню політику із закордонними партнерами. Я б не сказав, що ставлення до нашої країни якимось чином погіршилося після повалення режиму Каддафі. Всі чітко розуміють, що наші відносини за часів Каддафі були гіршими, заполітизованими. У них було більше ідеології, ніж досягнень, багато розмов на економічну тематику. Всі пам’ятають 100 тис. га землі (які Україна мала виділити лівійцям на вирощування зерна. — Ред.) та участь України в нафтогазових проектах у Лівії. Але нічого реального з цього так і не реалізовувалось. Ми сподіваємось, що зараз до влади прийшли прагматики, з якими ми будемо співпрацювати, і тоді співпраця справді буде здійснюватись на основі взаємності.
— А чи впливатиме на цю співпрацю той факт, що в Лівії засуджено 19 українських громадян?
— Це питання у нас в посольстві і в Україні перебуває на постійному контролі. Я вважаю, що для посольства (і для мене) це один з пріоритетів нашої діяльності з повернення своїх громадян в Україну. Але в Лівії є чітке розуміння, що ці люди приїхали в країну всупереч рекомендаціям Міністерства закордонних справ, яке свого часу закликало і зараз закликає людей не їхати до Лівії, оскільки ситуація досі складна. Вони приїхали 2011 року, коли ми займалися питанням вивезення наших громадян. Тому лівійці чітко розуміють, що уряд України не стоїть за цією авантюрою з доправлення українських громадян до Лівії в той час. Я не думаю, що це питання суттєво вплине на наші відносини.
— Ви говорите, що зараз ситуація в Лівії напружена. Але є повідомлення у світових ЗМІ про можливий розпад цієї країни на три частини. Це реально?
— У ЗМІ з’являється багато різної інформації. Ситуація поки що справді є складною. Зараз відбувається формування країни, немає конституції. Ніхто навіть не знає, якою буде ця країна. Треба дивитися, як після вирішення всіх питань будуть враховувати інтереси регіональних еліт і політичних сил. Загрози можуть бути різноманітні. Ми багато читали, що Україна може розділитися на дві частини. Будемо сподіватися, що ті сили, які виступають за унітарну державу, все-таки зможуть зберегти Лівію як єдину країну. Яким буде устрій цієї країни — це вже інше питання. Його будуть визначати при написанні конституції.
— Чи може вже на цьому етапі Україна пропонувати якісь ініціативи, проекти, щоб активізувати двосторонню співпрацю?
— Ми давно співпрацюємо з Лівією. Досі в цій країні працюють багато українських медиків, які залишались тут увесь час. Лівійці це пам’ятають і цінують. Тобто зараз значна кількість лівійців, які отримали поранення чи серйозно захворіли під час революції, продовжує їхати лікуватися в Україну. Отже, дуже перспективною є співпраця в галузі охорони здоров’я. Зараз ми налагоджуємо співпрацю у сфері освіти. Цього року наш уряд виділив стипендії для навчання лівійських студентів в Україні. Звичайно, ми зацікавлені в Лівії як ринку збуту української продукції, насамперед сільськогосподарської, металургійної, машинобудівної, авіаційних галузей. Україні треба також намагатися якось долучатися до відбудови та економічного розвитку Лівії, до реалізації її інфраструктурних проектів, зокрема в нафтогазовій сфері.
— До речі, яка доля нафтогазових ділянок, які при режимі Каддафі нібито виділили «Нафтогазу»?
— Тоді було багато сенсаційних проектів, але до практичної реалізації справа так і не дійшла. Дійсно, свого часу обговорювали можливість отримання цих ділянок і начебто було підписано відповідні контракти, які мали бути ратифіковані лівійською стороною. Але Лівія їх так і не ратифікувала. Тобто реально там роботу не розпочали.
— А коли розпочнуть?
— Не думаю, що це станеться найближчим часом. Важко розраховувати, що якийсь перехідний уряд чи перехідний парламент буде ухвалювати рішення, які визначатимуть долю країни на далеку перспективу.
Тому і питання про названий вище інвестиційний проект на 100 тис. га не є пріоритетним для Лівії на сучасному етапі. Перш за все, перед лівійцями стоїть завдання вирішення внутрішніх питань, зокрема відбудови інфраструктури. А вкладення будь-яких інвестицій за кордон, коли не наведено порядку у власному домі, як мені здається, є досить проблематичним.
Що стосується видобутку нафти, то Лівія зараз добуває майже 1,3 млн барелів на добу. А це досить добрий показник, і так лівійська нафта впливає на ціну на світовому ринку.
