Гучними криками, співом, танцями вони святкували перемогу коаліції Македонської революційної організації та Демократичної партії, яка за попередніми даними отримала 59 зі 120 парламентських місць на виборах у неділю. Ще 24 місця — в об’єднання двох партій, які представляють інтереси етнічних албанців (за офіційними даними їх тут 23 відсотки, але насправді їхня частка в населенні країни значно вища). «Революціонери-демократи» сформувалися на базі місцевої організації Союзу комуністів Югославії. І не стільки вони виграли вибори, скільки програв Соціал-демократичний союз Македонії, котрий беззмінно правив маленькою країною з дня проголошення незалежності й до якого належить і президент Кіро Глігоров. Адже середня платня в Македонії нині становить $210 на місяць, а безробіття перевищує 30 відсотків. До болю знайома українцям картина — рівень життя падає й падає, і дедалі більше людей із ностальгією згадують... правда не СРСР, а соціалістичну Югославію.
Лідер опозиційної коаліції Люпчо Георгієвські заявив: «Ми вже маємо наступний уряд». У Македонії, як і скрізь, посткомуністи обіцяють різко підвищити рівень життя трудящих. А щодо конкретики —наразі відомо лише одне: опозиціонери, прийшовши до влади, виступають проти розміщення в Македонії військ НАТО й особливо проти використання території країни для повітряних ударів по Югославії. Чи наважиться Георгієвські виконати свої обіцянки та скасувати домовленості про це, укладені з НАТО попереднім урядом, сьогодні не ясно.
№211 04.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
