Останні місцеві вибори в Німеччині засвідчили, що неонацисти почали здобувати більшу підтримку серед виборців. На виборах до парламенту землі Мекленбург-Передня Померанія Націонал-демократична партія отримала 7,3 відсотки голосів, здобувши 6 мандатів із 71 можливих. Це вже третій округ, де неонацисти подолали п’ятивідсотковий бар’єр і отримали місця у земельних парламентах. До цього Націонал-демократична партія потрапила у парламент Саксонії і Бранденбургу із результатом відповідно 9 і 6 відсотків. Вона подолала п’ятивідсотковий бар’єр двома роками раніше.
Політологи пояснюють успіх націонал-демократів популярною антиімігрантською риторикою на тлі високого рівня безробіття. Ці партії мають прихильників у східних і північно-східних районах, де рівень життя нижчий ніж загальнонімецький. Виборчою базою цих партій є молодь віком 18-24 роки, яка мешкає у сільській місцевості чи невеличких містах, яка немає постійної роботи.
У 2004 році міністр внутрішніх справ Баварії Гюнтер Бекштайн заявив регіональній пресі, що «поживним бульйоном» для росту антидемократичних настроїв служать пригнічене почуття національної гідності і невирішені проблеми інтеграції іноземців у німецьке суспільство. Зростання популярності німецьких «нових правих» пов’язане зі збільшенням кількості людей, які не підтримують ідею «атлантичного» впливу США і які не сприймають західну систему цінностей і стилю життя.
Слід зауважити, що німецькі неонацисти відмовились від ідеології націонал-соціалістів, від символіки і атрибутики. Вони проводять демонстрації після офіційного дозволу зі сторони влади. Хоча дуже часто у новини НДП потрапляє у контексті бійок з опонентами чи у сутичках з поліцією. Зазнала змін і пропаганда. Зробивши ставку на молодь віком від 18 до 35 років, неонацисти організовують рок-концерти і використовують глобальну комп’ютерну мережу для популяризації своїх ідей.
Спільною ідеєю для європейських правих є неприйняття європейської інтеграції, вимога ліквідувати Європейський Союз, а також культивування і підігрів антиамериканських настроїв, проти інтернаціоналізації економіки і повернення марки як національної валюти.
У 2003 році уряд Герхарда Шредера намагався заборонити партію НДП як сучасну версію націонал-соціалістичної партії Гітлера, але Конституційний суд Німеччини не знайшов підстав для цього. В урядових колах існували побоювання, що заборона партій націоналістичного спрямування призведе до їхнього переходу в підпілля, що унеможливить їхній контроль.
Представники інших партій висловлюють стурбованість з приводу поширення впливу неонацистів. Голова місцевого відділення ХДС Юрген Зайдель назвав проходження НДП у ландтаг «гіркою подією». Місцеве населення організовує демонстрації із гаслами «Ні неонацистам у ландтагу».
