Учора після відвідин Криму голова Китайської Народної Республіки (КНР) Цзян Цземінь залишив Україну й відлетів із державним візитом на Мальту. Як високі китайські гості, так і українські поважні господарі висловили своє задоволення триденним перебуванням керманича Китаю в Україні. «Китай — велика країна і нам є чому вчитися, чим торгувати, що обговорювати», — заявив Президент Леонід Кучма. Цземінь водночас заявив, що на переговорах з українським колегою, їм вдалося досягти взаєморозуміння практично з усіх питань, що обговорювалися. Обговорювалася, як завжди, передусім, економічна співпраця, влаштування різноманітних бізнес-форумів та зустрічей. Київ, за словами прес-секретаря Президента України Олександра Мартиненка, заявив про свою зацікавленість у налагодженні співробітництва у військово-технічній сфері. Лідерами країн також було ухвалено декларацію про зміцнення дружби та всебічну співпрацю у ХХI столітті. У ході візиту було підписано п’ять документів, зокрема договір про співробітництво в галузі туризму та договір про екстрадицію. До того ж Китай надав уряду України гуманітарну допомогу на суму 10 мільйонів юанів ($1,2 млн.).
Низка питань щодо приїзду Цзян Цземіня до України все-таки залишається. Зокрема, чому китайський лідер вирішив влаштувати своє турне по колишніх радянських країнах саме тепер? Чим пояснити, що свій вибір він зупинив саме на Росії, Білорусі, Молдові та Україні? Навряд чи виключно бажанням голови КНР воскресити активну двосторонню співпрацю, яка з перемінним успіхом існувала за радянських часів. Сумнівно також, що Цзян Цземінь удостоїв своєю увагою «пострадянську четвірку» тільки через запрошення президентів відвідати їхні країни. Втім, інтереси Китаю полягають, очевидно, не тільки в тому, щоб наводнити своїми товарами ринки західних країн, і не тільки в тому, щоб поступово накопичувати критичну масу для піднесення виключно за рахунок західних інвестицій (треба визнати, дуже вагомих). На переговорах у Києві було заявлено про інтерес до військово-технічної співпраці, декларувався й інтерес до співпраці в галузях авіації, космосу.
Говорити про те, що КНР таким чином втілює свої геополітичні задуми наразі було б щонайменше наївним, можливо, за винятком переговорів Цзян Цземіня в Москві. Підписання Цземінем та Путіним Договору про дружбу деякі західні ЗМІ розцінили, як логічне продовження «осі Москва—Пекін», побудова якої нібито йшла упродовж останніх місяців. Повністю виключити iз цієї осі Київ було б нерозсудливо з боку самої ж Москви. Можливо, що своїми візитами Цземінь демонстрував світові потужність КНР, яка з кожним днем зростає. Турне Цзян Цземіня прийшлося якраз на час напруженого діалогу європейських країн зі Сполученими Штатами щодо планів Вашингона переглянути Договір про протиракетну оборону 1972- го року. Перебування китайського глави в Москві позначилося підписанням з Володимиром Путіним спільної декларації, де глави двох країн висловили своє занепокоєння з приводу намірів США. Аналогічний пункт був включений і до українсько-китайської декларації. Щоправда, відповідь Пекіна та Києва Вашингтону виявилася набагато виваженішою. «Україна та Китай вважають, що від Договору ПРО 1972 року залежить глобальна стратегічна стабільність та міжнародна безпека», — мовиться в декларації. У цьому ж документі йдеться про те, що сторони констатували спільність або близькість поглядів та підходів до ключових міжнародних і регіональних проблем сьогодення... Із початком поїздок Цземіня збіглося прийняття Міжнародним олімпійським комітетом рішення провести Олімпіаду 2008 року в китайській столиці. Для КНР такий вибір фактично рівнозначний визнанню ваги країни на світовій політичній карті. Не забули привітати Китай з олімпійським обранням і в Києві. Президент України Леонід Кучма висловив упевненість, що «це буде найкраща Олімпіада в історії олімпійського руху». Він також додав, що буде дуже радий відвідати Олімпіаду, проте вже як турист.
Питання, чи потрібно підтримувати якнайтісніші контакти з Китаєм, який розглядається як один iз майбутніх світових полюсів сили, не виникає. Питання в іншому — щоб чітко сформулювати та захистити свої інтереси — а практика свідчить, що Китай та його можливості все ще мало знайомі...
