Генеральна прокуратура Російської Федерації видала ордер на арешт колишнього виконавчого секретаря СНД Бориса Березовського. Згідно з повідомленням прокуратури, Березовський підлягає арешту в зв'язку з незаконною діяльністю, пов'язаною з «Аерофлотом». Разом із Березовським збираються заарештувати також колишнього першого заступника генерального директора «Аерофлоту» Миколу Глушкова. Але й це ще не все: з'явилося повідомлення про те, що генеральна прокуратура видала ордер на арешт колишнього керівника банку «СБС- Агро» Олександра Смоленського. Так що можна без перебільшення сказати, що в Росії почалося велике полювання на колишніх «олігархів».
Рішення про арешт Березовського, втім, і на цьому тлі виглядає особливим. Не варто нагадувати про той особливий вплив, яким користувався Березовський на розвиток подій у Росії, на його причетність до відставок урядів Віктора Черномирдіна та Сергія Кирієнка, про його зусилля з компрометації команди Анатолія Чубайса, про контроль, який до останнього часу здійснював Березовський над ГРТ, про особливі контакти бізнесмена з керівниками колишніх радянських республік… До речі, постійні приїзди Березовського до Києва — не випадково ж він виявився в Борисполі в день саміту СНД! — його контакти з вищими посадовими особами нашої держави, серед яких і Президент України, його зустрічі з колишнім радником Президента, депутатом парламенту Олександром Волковим — це особлива тема, яка також, за інформацією з поінформованих джерел, може опинитися в зоні уваги російської генеральної прокуратури.
Не важко зрозуміти, що ухвала видати санкцію на арешт Березовського пов'язана з політичною боротьбою в оточенні президента Бориса Єльцина, із боротьбою між Кремлем та Білим домом. Обшуки в структурах, пов'язаних із Березовським, кампанія проти нього в пресі, усунення з посади виконавчого секретаря СНД — все це свідчило, що бізнесмен швидко втрачає вплив і навіть його прихильники, серед яких називали насамперед дочку президента Тетяну Дьяченко, не можуть йому допомогти. Сам Єльцин, про всяк випадок, дистанціюється від «полювання» на Березовського, яке може дати додаткові очки комуністам. Його прес-секретар Дмитро Якушкін заявив телеканалові ГРТ, що глава російської держави не знав про намір прокуратури видати санкцію на арешт Березовського. А ось московський мер Юрій Лужков із ентузіазмом сприйняв такий розвиток подій, назвавши санкцію на арешт Березовського «дуже серйозним рішенням, для якого були дуже серйозні підстави». Події навколо Березовського розвивалися, до того ж, на тлі конфлікту навколо генерального прокурора. В день, коли було повідомлено про рішення генеральної прокуратури заарештувати Березовського, сам генеральний прокурор Юрій Скуратов знову звернувся до Ради федерації з проханням про відставку й знову спростував це своє прохання. У середу на засіданні Нижньої палати російського парламенту — Державної думи — Скуратов виступив із різкими звинуваченнями на адресу президента Єльцина, сказавши, що його усунення суперечить законові. Однак найважливіше в цій справі ось що: прем'єр Євген Примаков висловився за відставку Скуратова, що може серйозно вплинути на майбутнє генерального прокурора і… на майбутнє Березовського.
Сам Березовський, якого — як і Глушкова, як і Смоленського — в Росії немає, назвав рішення про свій арешт провокацією, пов'язаною з його звинуваченнями на адресу російських спецслужб. Навряд чи «олігарх» так швидко складе зброю — далі, безперечно, буде.
ДО РЕЧI
Тижневик «Форбс» наприкінці березня опублікував добірку компроматів на Бориса Березовського. Це — продовження своєрідної війни, яку ведуть видання та російський бізнесмен уже протягом двох років. 1997-го журнал надрукував матеріал «Хрещений батько Кремля», де йшлося про зв'язки Бориса Абрамовича зі злочинним бізнесом. Герой статті подав до суду. Нині ж «Форбс» стверджує, що Березовський, котрий видав книгу Єльцина «Записки президента», написану насправді Валентином Юмашевим, виплачував формальному авторові не гонорари, а відсотки від $3 млн., покладених російським магнатом в один із лондонських банків. Як стверджує журнал, книга попиту не мала, а $16 тисяч, які набігали за місяць, передавалися Єльцину, котрий і знати не знав, що це не гонорар. У другій статті «Форбс» натякає, що діяльність «Фінансової об'єднаної компанії» і фірми «Гренджленд» підконтрольні Борисові Абрамовичу.
Можливо, незабаром Березовський відповість і на запитання тем, які заторкує журнал. Якщо Росії вдасться його запопасти. Сам колишній виконавчий секретар СНД заявив, що готовий чесно відповісти на запитання слідства. Проте, якщо він все-таки передумає повертатися до Москви, то силою його повернути буде дуже проблематично — в Росії і Франції, де нині перебуває «великий комбінатор», немає договору про видачу злочинців та осіб, що підозрюються у здійсненні злочину.
