Зрештою нічого сенсаційного поїздка українського президента не передбачає. Питання та проблеми, передбачені для обговорення, можна віднести до таких, що носять більше поточний характер. Угода про видачу нелегалів — давно очікувана і в Києві, і в Софії. Саме цей документ стає основою для майбутніх переговорів щодо режиму на кордоні — візового чи безвізового. Поки що українські громадяни можуть вільно перетинати болгарський кордон, однак не виключено, що вже в найближчому майбутньому безвізовий режим між нашими державами лишиться в минулому. Софія, справді, намагалася відтягнути дату ліквідації вільного перетину кордону для українців, білорусів, росіян, оскільки частка туристів саме з цих країн «привносить» суттєву фінансову підтримку болгарському бюджету. Однак вибираючи між грішми туристів і майбутньою європейською інтеграцією, Софія спинилася саме на останньому. У кінці минулого, на початку нинішнього року болгарський уряд розгорнув активну кампанію із переконання Європейського Союзу пом’якшити існуючі обмеження для болгар при в’їзді в країни Шенгенської зони. Брюссель погодився, але в обмін на згоду Софії запровадити візовий режим із деякими країнами — зокрема з Україною. Очікувати його можна навіть у наступному місяці...
Значне місце в переговорах між країнами, вочевидь, обійме економічна співпраця, якою мало задоволені обидві сторони. Болгарія, до речі, фігурувала поруч із Румунією як один із імовірних членів економічного об’єднання ГУУАМ (Грузія, Узбекистан, Україна, Азербайджан, Молдова). Вважається, що саме участь Софії або Бухареста може надати нового дихання ГУУАМу. Болгарія, схоже, не проти такої участі, не суперечить цьому нібито і їхнє прагнення вступити до Європейського Союзу. Трохи іншої думки тримаються в Румунії. У будь- якому випадку до цих пір їм навіть не було зроблено пропозиції.
Між тим напередодні візиту Кучми агентство «Франс-Прес» повідомило, що вже до кінця цього року має розпочатися будівництво нафтопроводу від болгарського Бургаса до албанського порту Влера на Адріатиці. У консорціумі АМВО (Albania—Macedonia—Bulgaria Oil), який займається розробкою проекту, де основну роль відіграють американські інвестори, передбачають, що трасою завдовжки 890 км буде перекачуватися до 35 млн тонн нафти. Мета проекту — обхід каспійською нафтою перевантажених заток Босфор і Дарданелли. Конкуренцію цьому проекту може скласти, до речі, український трубопровід Одеса—Броди. У Болгарії переконують, що про жодну конкуренцію не йдеться. В Україні, можливо, цьому вірять. Утім, у Києва є всі шанси випередити болгарів, оскільки будівництво їхнього нафтопроводу буде завершено приблизно через чотири роки. Хоч у чомусь Україна може виявитися переможницею. Поки що ж біг навипередки із країною, колишньою колегою по соцтабору — на користь Болгарії. Саме вона вже є кандидатом на вступ до Євросоюзу. Київ може поки що тільки позаздрити...
