Говорячи про відносини Києва й Токіо, посол зазначив, що до повноцінного економічного співробітництва з Японією, яка в цьому дійсно зацікавлена, Україні ще потрібно набути стабільності в економіці, законодавстві, інвестиційному кліматі. Стабільність же прийде, вважає пан Курокава, тільки коли Україна виконає вимоги МВФ. І лише тоді можна говорити про довгострокові японські інвестиції.
В Японії, на частку якої припадає 15 відсотків світового промислового виробництва, вважає пан посол, нині все ж не найкраща економічна ситуація. Тому тривають гарячі суперечки щодо вірності шляху розвитку суспільства.
Багато хто в Японії боїться запровадження євро — вони вважають, що це завдасть серйозного удару по позиціях ієни на світових фінансових ринках. Хоча інші заявляють, що коли з’явиться сильна конкуруюча з доларом валюта, то ієна зможе посилити свої позиції.
У цих умовах Японія ще більшу увагу звертає на Європу — але Україна для японців ще маловідома попри те, що не має, як Росія, територіальних проблем з нею. Мабуть, одна з причин — далека відстань та традиційність японсько-російських зв’язків. Пан посол, до речі, вважає добрим знаком те, що жителі Курильських островів мають наміри добровільно зблизитися з Японією. Можливо, інша причина обережного ставлення Токіо до України — Чорнобильська станція. Японія, що пережила Хіросиму, завжди рішуче вимагала її закриття.
Що найбільше подобається в Україні представнику Японії, так це традиційні опера, балет та живопис. Особливою симпатією в пана посла користується бандура.