Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Україна — європейська країна. Та до Європи їй іще рано

18 травня, 1999 - 00:00

«Людський вимір європейської інтеграції» — гасло, під яким у Львові пройшов саміт центральноєвропейських країн — виразився передусім у тому, що президенти дев'яти країн підписалися під спільною декларацією, в якій засуджуються насильство та терор у Косово й висловлюється жаль із приводу жертв та страждань невинного цивільного населення Югославії. Категоричне засудження бомбардувань Югославії, на чому наполягав Кучма, так і залишилося поза текстом спільної декларації. Проте, як заявив український Президент, доброю ознакою є вже те, що документ підписали президенти країн—членів НАТО. Декларацію вирішено розповсюдити як офіційний документ ООН, а взагалі для встановлення миру в Південно-Східній Європі вирішено скликати міжнародну конференцію найвищого рівня (пропонується її провести у Відні), яка б ухвалила пакт стабільності.

Ще один аспект людського виміру торкнувся безпосередньо України — збереження вільного пересування людей через кордони країн, які незабаром стануть членами ЄС. Вирішено створити спеціальну робочу групу та провести її перше засідання в Польщі. За словами польського президента Александра Квасьнєвського, вільне пересування людей не повинно відкривати кордони для міжнародної злочинності, незаконного обігу наркотиків — тобто, все те, що традиційно говорять усі, з ким зустрічаються представники України. Квасьнєвський, до речі, напередодні зустрічі президентів видав цікаву фразу: «Україна повинна мати квитки на обидва потяги — і на той, що прямує на Захід, і на той, що йде на Схід».

На саміті було багато офіційних слів для преси — що Україна є невід'ємною частиною Європи, а Львів — її перлиною. Було чути й про реальне ставлення, зокрема, Німеччини чи Австрії до України та її керівництва. Здебільшого воно формулювалося так: «ранувато вам, хлопці, до Європи» — це, очевидно, у відповідь на слова Кучми про те, що асоційоване членство України в ЄС зняло б дуже багато проблем.

Зрештою, головний підсумок львівської зустрічі в тому, що Україну поки що ще запрошують на засідання нехай не найелітнішого, але дуже пристойного клубу, де в дружньому колі обговорюються питання, які далеко не завжди стають надбанням широкого загалу. Правда в тому, що цей клуб разюче відрізняється від того, який утворився з президентів СНД і надто мало відрізняється від політбюро ЦК КПРС. Правда і в тому, що Україна скоро може втратити доступ до «центральноєвропейського клубу», до якого вона допущена єдина з пострадянських республік — адже й зараз вже дуже часто можна почути публічне розчарування Заходу тим, що в ній діється.

Президенти України, Польщі, Австрії, Німеччини, Чехії, Угорщини, Словенії, Румунії та Болгарії посадили яблуневий сад, помилувалися видами Львова, знайшовши в ньому кожний щось рідне, скуштували горілки «Саміт», пива «Оболонь», та й роз'їхалися. Наступного разу вони планують зібратися в Угорщині в тому ж колі плюс президенти Італії та Словаччини.

Президент Польщі Квасьнєвський, який постійно «вибивався» з протоколу, без жодного скандалу домігся заміни могильної плити на Личаківському цвинтарі, яку поляки через неузгоджений з ними текст сприйняли як ляпас, і так і не сказав, як же в стратегічне партнерство та людський вимір вкладається масова депортація українців із Сандомира в квітні. Але, за його словами, він всіляко підтримуватиме інтеграцію України до європейських структур, бо українці є «великим народом» і мешкають у серці Європи.

Президент Кучма, заявивши, що львівський саміт у будь-якому разі не є передвиборною акцією, все ж таки сказав, що сподівається: кожен з президентів у душі підтримує його кандидатуру. Бо, на його думку, зі зміною президента в Українi зміниться і її курс. Треба думати, він цю думку постарався довести до відома колег.

Львів'яни, очевидно, задоволені, що саміт закінчився, а з ним і заборони їздити центром, мітингувати та пікетувати, і що, зрештою, на причепурення центру міста витрачено близько 40 млн. гривень (половина з них — з державного бюджету). Таких інвестицій місто вже давно не знало.

Україна ж, очевидно, дуже скоро, на ялтинській зустрічі прем'єр- міністрів СНД продемонструє й інший зі своїх зовнiшньополiтичних векторів. Та ще з більшою помпою підготує шоу під назвою «саміт Балтійсько-Чорноморського співробітництва».

Віктор ЗАМ'ЯТІН, «День» Львiв—Київ
Газета: 
Рубрика: