Днями в Києві відкрилася Спеціалізована економічна виставка Ісламської Республіки Іран, яка за своїми масштабами перевищує попередні й має на меті представити виробничий потенціал, промислову продукцію та технології цієї країни. У відкритті виставки взяв участь міністр промисловості, копалень та торгівлі Мехді ГАЗАНФАРІ, який, попри щільний графік зустрічей з українськими високо посадовцями, знайшов час, щоб дати ексклюзивне інтерв’ю «Дню». Пан Газанфарі чудово володіє англійською мовою, якою проводилось інтерв’ю, й лише у відповіді на останнє запитання він перейшов на фарсі.
«ЦЯ ВИСТАВКА Є СВІДЧЕННЯМ ДРУЖБИ ТА ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ ОБОХ КРАЇН»
— Пане міністре, цього року спеціалізована економічна виставка Ісламської Республіки Іран, що відкрилася сьогодні (18 жовтня) в Києві, є найбільш масштабною з усіх попередніх. Що це означає, що інтерес до нашої країни зростає?
— Перш за все, це означає, що іранські технології розвинулись у різних сферах. Це й високотехнологічна сфера, й виробництво цементу, сталі, газу та нафти, й хімічна та медична продукція. Окрім того, це стосується традиційних галузей, як, наприклад, видобутку різних копалин та вирощування різної сільськогосподарської продукції. Ми диверсифікували нашу промисловість у різний спосіб.
По-друге, сім років не проводилося засідання спільної міжурядової комісії з економічного та торговельного співробітництва. Тому ми намагаємося організувати добру виставку, щоб компенсувати брак співпраці між двома країнами. Ця виставка є свідченням дружби, нових починань та зацікавленості обох країн.
— А що саме цікавить вашу країну в Україні, які галузі чи сфери співробітництва?
— Ми імпортуємо з України сталь, дерево для доків, а також інші матеріали, які є компонентами для діяльності іранських підприємств та компаній. Фактично в нас добра співпраця в технологічній сфері, що допомагає нам виробляти різну продукцію в Ірані, а також деяку — в Україні. Я маю на увазі те, що деякі іранські компанії віддають перевагу імпорту українських матеріалів і продукції не лише через їхню вартість, а й через якість. Між нашими країни також добрі історичні відносини. А це допомагає й мотивує іранські компанії на продовження співпраці з українськими підприємствами.
«...ЗАРАЗ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ МОЖЛИВІСТЬ ЛІЗИНГУ ЛІТАКІВ АН-148»
— А що ви можете сказати про реалізацію підписаного ще 1997 року контракту з будівництва в Ірані літаків Ан під назвою ІрАн-140?
— Це не моя сфера. Цим питанням займається інше міністерство. Я знаю лише, що зараз розглядається можливість лізингу літаків Ан-148, а за результатами оцінки широкою іранською громадськістю якості та можливостей літака Ан-158, буде укладено угоду про спільне виробництво цього літака.
— Оскільки у вашу сферу входить контроль над видобувною галуззю, то хотілося почути від вас, чи проявляє ваша країна інтерес до українського досвіду видобування корисних копалин?
— Так. Це непогана ідея співпраці. У нас так багато підземних ресурсів, тому нам доводиться здійснювати багато роботи з розвідки корисних копалин у багатьох місцях. Тому ми зацікавлені в отримані інвестицій для здійснення таких робіт. Якщо українські компанії зацікавлені в цьому, ми можемо детально обговорити співпрацю в цій сфері: дослідження й експлуатації рудників в Ірані. У нас багато запасів залізної, мідної руди, цинку, золота.
— Чи не могли б ви розповісти про тенденції розвитку торгівлі між нашими країнами?
— Загальний обсяг зовнішньої торгівлі Ірану становить 170 млрд. доларів. І відповідно 60 млрд. доларів становить імпорт, а 110 млрд. — експорт. Причому на експорт нафти й газу припадає 70—80 млрд. доларів, а решту — 30 млрд. доларів — становить продукція, не пов’язана з «чорним» і «блакитним» золотом.
І в загальному обсязі зовнішньої торгівлі Ірану на Україну припадає майже 1 млрд. доларів, що є дуже незначною цифрою в порівнянні з 170 млрд. Іранські компанії та іранський ринок мають великі можливості й потужності для збільшення торгівлі між нашими країнами. На мою думку, досить легко можна збільшити товарообіг до 2 млрд. чи навіть до 3 млрд. за 2—3 роки.
Під час зустрічей у Києві та на виставці я побачив, що існують галузі співпраці, які допоможуть збільшити торгівлю між нашими країнами. Це медична продукція та обладнання, які представлено на виставці, автомобілі та інше технічне обладнання. Нам потрібно імпортувати з України більше сталі, дерева, а також іншої продукції. Я сподіваюся, що на черговому засіданні спільної міжурядової комісії в лютому ми зможемо продемонструвати значні досягнення, які будуть результатом підписаних на цій виставці контрактів, а також обміну між партнерами й торговими делегаціями обох країн.
Треба врахувати те, що сім років не було обміну делегаціями, зустрічей, ділових семінарів, обміну інформацією. Зараз ми відкриваємо двері для обох сторін, починаємо обмінюватися інформацією. Я сподіваюсь, що нам вдасться досить легко збільшити торговий обіг до 2 млрд. доларів.
«УКРАЇНСЬКІ БІЗНЕСМЕНИ НЕ ЗОВСІМ ПОІНФОРМОВАНІ ПРО СТАН СПРАВ У ІРАНІ»
— А що ще заважає збільшити торгівлю між нашими країнами?
— Головною перешкодою є брак інформації. Я послузав відвідувачів цієї виставки: Це дуже цікаво, я ніколи не думав, що така продукція випускається в Ірані. Тому я вважаю, що українські бізнесмени чи бізнесвумен не зовсім поінформовані про стан справ у Ірані.
Іншою перешкодою є митні правила та оподаткування. На жаль, я чув, що тут бізнесмени часто стикаються з проблемою визначення ціни на іранську продукцію. Відтак іранські виробники та торговці змушені платити більші податки та митні збори. Це є причиною того, що іранські виробники неохоче йдуть на український ринок.
Окрім того, проблемою є логістика. На жаль, для водіїв великих вантажівок тривалість візи в Україні становить п’ять днів, що недостатньо для проходження всіх процедур: перевірки, завантаження, розвантаження товарів. Відтак іранські дальнобійники не хочуть їхати через Україну.
Останньою, але тим не менше важливою перепоною, є банківська система. Тому я сподіваюся на розвиток співпраці між іранськими та українськими банками.
— Чи можете ви назвати приклади залучення українського бізнесу та інвестицій у Іран?
— У нас ухвалено законодавство, завдяки якому гарантується захист іноземних інвестицій, а також прибутку від інвестицій. Також інвестори можуть досить легко придбати землю й отримувати нафту і газ за дешевшою ціною. Чимало українських та іранських компанії працюють, ѓрунтуючись на дуже тривалому досвіді співпраці. Вони знають одне одного багато років. Ми хотіли б збільшити кількість таких компаній.
«УКРАЇНА АСОЦІЮЄТЬСЯ З ЯКІСТЮ РОБОТИ, АКУРАТНІСТЮ Й ПОРЯДНІСТЮ»
— Пане міністре, для пересічного українця Іран відомий своїми килимами, фісташками, покладами нафти та газу. А якою є в уявленні іранців Україна?
— Ми знаємо, що Україна славиться своєю сталлю, деревиною, музикою й спортсменами. Зазвичай українці в очах іранської громадськості є людьми щирими, добрими, привітними й гостинними. Якщо, наприклад, в Ірані скажуть, що це виробництво України, то це вже викликає довіру серед іранців. Іншими словами, іранська громадськість вважає українців людьми з чистими намірами й думками. В нас фактично немає демпінгового товару, який би йшов з України. Справді, з деяких країн в Іран надходять демпінгові, «викидні» товари, але я не хотів би називати ці країни, які якраз відомі такими товарами. А Україна асоціюється з якістю роботи, акуратністю й порядністю. Іранці знають, що в масштабах колишнього Радянського Союзу Україна була центром розвитку нових, ефективних, передових технологій. В Україні можна побачити багато вчених, які володіють глибокими знаннями. Наприклад, на Бушерській атомній станції працює багато спеціалістів з України. Хоча договір з нами підписала Росія, але нам допомагає український народ. Це саме той образ й імідж, який у нас існує про Україну та про українців.
