У Ялті відбулося друге засідання Парламентської асамблеї ГУАМ. І хоч організація «збідніла» на одного учасника — Узбекистан, учасники зустрічі не демонстрували якогоcь песимізму з приводу майбутнього цього регіонального об’єднання. Присутність спостерігачів із різних країн, навпаки, свідчить про величезний інтерес до нього. Голова Верховної Ради навіть висловив думку, що до організації могла б приєднатися Росія. Подібна репліка прозвучала досить несподівано на тлі підозрілості російських експертів, які відносять ГУАМ до «антиросійських» об’єднань на пострадянському просторі.
Минулої суботи в Лівадійському палаці зустрілися делегації країн-учасників на чолі з керівниками законодавчих органів — голови Верховної Ради України Володимира Литвина, голови парламенту Грузії Ніно Бурджанадзе, голови Міллі Меджлісу Азербайджану Муртуза Алескерова і голови парламенту Молдови Маріана Лупу. Як гості, на засіданні асамблеї були присутні представники Латвії, Литви, Румунії, Польщі, Естонії. Від Росії — Надзвичайний і Повноважний Посол Російської Федерації в Україні Віктор Черномирдін.
— Головна ідея ялтинського засідання Парламентської асамблеї полягає в тому, що ГУАМ стає живою і динамічною організацією, і всі прогнози про смерть організації не підтвердилися, — сказав у коментарі «Дню» народний депутат Ігор Осташ. — Більше того, ГУАМ зараз буде мати набагато більшу політичну вагу, аніж раніше. Найбільші критики ГУАМ бачили в ній лише альтернативу СНД, у той же час її значення ширше, і ГУАМ стає механізмом балто-чорноморської співпраці. Учасники асамблеї обговорювали також енергетичні проекти, які особливо актуальні на тлі енергетичної кризи в Україні. Я впевнений, що якби ГУАМ уже запрацювала на рівні комітетів і урядів, то ми були б спроможними попереджати такі кризи. Сьогодні робота ГУАМ серйозно зацікавила країни Балтії та Скандинавії...
Важливу роль ГУАМ у розв’язанні енергетичних проблем відзначив у інтерв’ю «Дню» і член української делегації, народний депутат, представник України в ПАРЄ Анатолій Раханський. Він нагадав, що нещодавно відкрито першу чергу нафтопроводу Баку — Тбілісі — Джейхан, який може розвантажити нафтопровід Баку — Новоросійськ. За допомогою ГУАМ, сказав він, потрібно також вирішити питання про те, щоб заповнити каспійською нафтою нафтопровід Одеса — Броди.
Найактивніше в цьому питанні просувається співпраця між Україною та Азербайджаном. Так, уже досягнуто домовленості про створення робочих груп, які відпрацьовуватимуть документи з перерахованих питань і готуватимуть їх до підписання під час візиту Віктора Ющенка до Азербайджану, який заплановано на липень 2005 року. Україна і Азербайджан, як повідомлялося раніше, домовилися узгодити поставки світлих нафтопродуктів. Азербайджан планує поставити 2005 року в Україну 100 тисяч тонн нафтопродуктів — 50 тисяч тонн дизпалива і 50 тисяч тонн бензину. Домовленості про поставки таких обсягів нафтопродуктів було досягнуто в ході зустрічі прем’єр-міністра Азербайджану Артура Расі-заде з міністром закордонних справ України Борисом Тарасюком.
У зв’язку з активізацією діяльності ГУАМ постає питання про розширення організації. Голова Верховної Ради України Володимир Литвин вважає, що в перспективі до ГУАМ можуть приєднатися такі країни, як Росія, Казахстан, Туреччина, Вірменія та інші, розташовані в чорноморсько-каспійському регіоні. Таку думку він висловив у ході прес-конференції після закінчення другого засідання Парламентської асамблеї ГУАМ. Відповідаючи на запитання про те, чи могла б Росія стати членом ГУАМ, Литвин зокрема сказав, що кожна країна повинна прагнути бути присутньою в якихось міжнародних утвореннях і структурах. За його словами, це потрібно для того, щоб держава могла просувати свій національний інтерес «з урахуванням, звичайно, думок інших країн. Це сучасна вимога, яка викликана процесами глобалізації: якщо не присутній, то за тебе вирішуватимуть інші». Литвин також сказав, що перераховані вище країни, на його особисту думку, можуть стати в перспективі учасниками «цього багатообіцяючого проекту» — ГУАМ. Глава парламенту України висловлюється за необхідність напрацювання загального правового поля в країнах — членах ГУАМ.
Президент України Віктор Ющенко в зверненні, адресованому учасникам другого засідання ПА ГУАМ, також відзначає важливу роль Парламентської асамблеї в зміцненні демократії, стабільності та демократичного процвітання в Каспійсько-чорноморському регіоні. У привітанні говориться: «Від взаємодії законодавчих органів наших держав в значній мірі залежатиме успіх ГУАМ на міжнародній арені. Переконаний, що активізація діалогу країн ГУАМ на міжпарламентському рівні сприятиме зміцненню в нашому регіоні демократії, стабільності та економічного процвітання».
