Утім, про конкретні результати зустрічей Переса з українськими прем’єр-міністром, Президентом та міністром закордонних справ зі згаданих питань так і не повідомлено. Висловлені «підсумки» переговорів, які глава українського зовнішньополітичного відомства Анатолій Зленко, оцінив як «надзвичайно оптимістичні» дають більше приводів для нових запитань, ніж відповідей на вже існуючі. Зокрема щодо компенсацій. Досі так і не відомо, якою буде сума українських виплат ізраїльтянам, коли вони будуть виплачені? Українська сторона, проте, наполягає на своїй повній готовності компенсувати трагічну втрату ізраїльтянами своїх родичів. За словами Зленка, Київ наразі очікує «детальної інформації» з приводу компенсацій саме від Ізраїлю. Шимон Перес був ще небагатослівніший у цьому питанні, відзначивши лишень, «що переговори розпочалися у дуже конструктивній атмосфері.
Про роль України в близькосхідному врегулюванні може свідчити одна невелика ілюстрація. На вчорашній прес-конференції були присутні чимало журналістів. У тому числі і представники світових мас-медіа. Їхні питання, адресовані Пересу, відповідно, жодним чином не стосувалися українських посередницьких ініціатив. Запитували, зокрема, про блокаду Ясіра Арафата в Рамаллаху. На що ізраїльський міністр відповів, що його країна «не має наміру тримати Арафата під арештом або усувати його від влади». Ставилося запитання про арешт 18-ти палестинців. Запитувати про українські мирні плани на Близькому Сході випало на честь представників українських мас-медіа. Інформаційний пріоритет може свідчити про важливість певних подій, а може — й про незначущість чиїхось позицій у певному регіоні, який зовсім недавно став об’єктом миротворчої ініціативи України. Глава українського МЗС цього разу схарактеризував роль України в близькосхідному врегулюванні, як ніколи, коротко: «Ми акцентували увагу на деяких пропозиціях...» Яких пропозиціях? Скільки їх було? Те, що Київ «не має преференцій у регіоні», «не поділяє країни на свої та чужі», «головний пріоритет України на Близькому Сході — мир» — все-таки досить слабкі аргументи для того, щоб «зробити свій внесок у досягнення цієї мети».
Утім, Перес поставився до української миротворчої ідеї досить позитивно. Хоч ізраїльський гість у своєму коментарі вдався до невеличкого жартику. Зокрема про те, нібито у разі проходження ізраїльсько- палестинських переговорів у Ялті та ефективного їх завершення, глава українського зовнішньополітичного відомства пообіцяв запросити його «на безкоштовний ланч». Про пропозицію провести переговори між Ізраїлем та Палестиною в Україні відомо було вже давно. Однак про те, що саме в Ялті, можна було тільки здогадуватися. Якщо Київ справді запропонував провести переговори саме в Ялті, то баланс «рівних відносин» і з палестинцями, й ізраїльтянами трохи зрушиться на користь останніх. Оскільки міністр із планування та міжнародного співробітництва Палестини Набіль Шаат під час свого перебування в Україні в жовтні абсолютно недвозначно заявив: «проводьте переговори, де завгодно, коли завгодно, тільки б закінчилася ізраїльська агресія, і тільки не в Ялті». Палестинців непокоїть та історична деталь, що саме в Ялті відбулася відома конференція, коли «було розподілено світ за інтересами, найбільше цей поділ відбився на палестинському народові». Розплутування клубка недомовленостей має бути справою українських дипломатів.
