Уже другий тиждень поспіль аналітики — зарубіжні й російські —шукають політичний сенс у відмові Путіна приїхати на саміт G8 до Кемп-Девіда. Багато західних ЗМІ шукають відповіді на запитання: «Що це, відвертий випад на адресу останніх учасників саміту, вимушене рішення чи охолодження відносин між Кремлем і Вашингтоном? Водночас лунають голоси, що, можливо, Путін узяв паузу, аби зайнятися пострадянським простором і, зокрема, своїм дітищем —Євразійським союзом.
Реакція Білого дому на демарш Путіна була своєрідною. З одного боку, в американській адміністрації позавчора увечері офіційно заявили, що Обама не поїде на саміт АТЕС до Владивостока, який має відбутися з 1 по 8 вересня цього року. Але водночас офіційний представник американського президента Джей Карні заявив, що США аж ніяк не були розчаровані кроком російського президента і Обама «чудово розуміє, що Путін щойно затупив на посаду й формує уряд». Карні зазначив, що Обама вже домовився з Путіним про зустріч у Мексиці «і з великим нетерпінням на неї чекає». Ця зустріч відбудеться в рамках саміту «Групи двадцяти», який проходитиме 18-19 червня.
Проте з такою оцінкою дій Путіна не згодні американські експерти. «Рішення Путіна трохи образливе для Обами й американців, які приймають саміт», — так в інтерв’ю Liberation фахівець з Росії вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень Ендрю Качинс прокоментував відмову «нового» президента Росії взяти участь в саміті «великої вісімки», що викликала подив як в американських, так і в російських аналітиків. Американське видання National Review вважає, що Путін після 12 років біля керма в Росії дедалі більше відривається від Заходу, а також від реальності й насправді просто не хоче вислуховувати від колег по G8 докори стосовно гонінь на опозицію. «Що більше Путін посилює репресії в Росії, то більш незатишно він почуватиметься в обстановці, де домінують демократичні країни» — тобто на самітах НАТО і G8. А що менше він спілкується із Заходом, то менше він утримуватиметься від внутрішньополітичних репресій. Таким є порочне коло, що чекає на Росію під владою Путіна, і у відносинах Росії із Заходом невдовзі розпочнеться шторм, — пише видання.
Водночас російський політолог Андрій Піонтковський звертає увагу на те, що відряджання Путіним Медведєва до Америки у той час, коли він має ухвалювати рішення щодо кабінету, демонструє всім — публіці, еліті, всім, хто бажає отримати якусь позицію, що він бос і єдина людина, чия думка багато важить. Такої ж думки й головний редактор і гендиректор «Незалежної газети» Костянтин Ремчуков, який вважає, що, відправляючи замість себе голову уряду на саміт, президент демонструє, що ключовою постаттю у формуванні кабінету Медведєва буде Володимир Путін.
«День» попросив політолога Віктора НЕБОЖЕНКА прокоментувати ситуацію довкола відмови російського президента їхати на саміт G8 і розповісти, які технології можуть застосувати в Кремлі, аби змусити Україну приєднатися до Митного союзу?
— Обама скористався тяжким аморально легітимним становищем Путіна і не привітав його через 20 хвилин після того, як ЦВК Росії ухвалила рішення, що Путін — президент. Справді, це не пристойно. Починаючи з 1991 року США досить швидко ухвалюють рішення «за» чи «проти» чергового правителя Росії. І він — Путін — дуже образився, адже чотири дні минуло. Пан Путін мститься ось так — по-дитячому. У цьому сенсі американцям слід радіти, тому що в цій відмові більше емоцій, ніж розрахунку.
Добре видно, що це не довготривала річ. Якби він відмовив і, приміром, поїхав до Китаю, то ми могли б говорити про певний геополітичний поворот Росії до Китаю. Але повернутися до Китаю обличчям так само небезпечно, як повернутися до нього спиною.
— Деякі ЗМІ вважають, що одним з мотивів Путіна не їхати на саміт G8 було небажання чути критику з боку партнерів .
— Я не думаю, що для Путіна, який має мільярди доларів і розпочинає третій термін на посту президента, є цікавою якась критика. Адже він отримав диплом напівдиктатора, який упевнений у своєму майбутньому. З такими людьми не можна розмовляти про те, що добре, що погано. Самі судіть, він при владі 12 років, а попереду ще шість. Критика доречна тоді, коли об’єкт критики залежний від неї. Та хіба Путін схожий на людину, яка залежить від критики? З ним не можна говорити про те, що в нього мільярди доларів і про те, що він погано поводиться з опозицією. Тим паче, будьмо політологічно коректними. Виникнення опозиції в Путіна — це колосальний успіх Європи. Навіщо вони зараз критикуватимуть його.
— Існує також думка, що відмова Путіна їхати до США свідчить про його намір зосередити увагу на пострадянському просторі.
— Це тим паче потребувало ввічливого дозволу від Сполучених Штатів на реконструкцію СРСР-2. Без США це можна зробити лише в Смоленській області, в частині Краснодарської. Навіть не можна зробити в Калінінградській. Для відновлення СРСР потрібна взаємодія з великими державами. Так просто ці речі не відбуваються. Тому вони й звуться великими державами, що їх цікавлять загальні проблеми, а не тому, що ми бачимо знизу, як керувати рештою світу. Перша частина їх порядку денного — відносини з великими державами. А друга — що робити з рештою периферії світу.
— А щодо планів Путіна з будівництва Євразійського союзу. На вашу думку, як він їх втілюватиме в життя і які технології використовуватиме щодо України?
— Я гадаю, що стосовно України не здійснюватиметься політика приєднання її до Євразійського союзу. А буде Харків-2. Тобто зовсім несподівано політичне керівництво країни, прем’єр-міністра, голову Адміністрації, Президента посадять у великий транспортний літак і відвезуть до Харкова, чи Житомира, чи Хутора Михайлівського, але не до Росії. І там буде підписано жорсткіший договір, який за обсягом і змістом кваліфікуватиметься Заходом і Україною як практичний Митний союз.
— Серйозно, і коли це може статися?
— Будь-якої миті. Тому що це матиме характер спецоперації. Приміром, людина плануватиме день народження тещі, а їй скажуть: за 20 хвилин ви маєте бути в Бориспільському аеропорту, на вас чекає великий транспортний літак «Антей» з гербом Росії. Або: ви летите в бік Смоленська чи в бік Харкова — обирайте. Прямий вступ України вже не виходить, але Путін не та людина, яка відступить від своїх планів. Він просто знайде іншу форму залежності України, скориставшись тим, що Янукович замість того, щоб розпиляти владу на багато точок і зробити її живучою, як роблять корабель живучим з перегородками, навпаки, все сконцентрував в одному місці. А це дуже зручно для тих, хто хоче керувати одним місцем. Спробуйте спланувати поведінку багатьох суб’єктів влади при поділі влади? І дуже легко, навпаки, спланувати поведінку однієї людини, якщо вона сконцентрувала всю владу. І я гадаю, що Путін цим скористається. Ми вранці дізнаємося про те, що вчора о четвертій годині ночі відбулася зустріч президентів, прем’єр-міністрів, голів адміністрацій, віце-прем’єрів і було підписано договори, про які українська сторона як підписант дізналася за 20 хвилин до підписання. І за цими договорами зранку заступають нові керівники, запроваджуються нові рахунки і нові форми координації діяльності між українськими й російськими підприємствами. Чим це не Митний союз?
При цьому не потрібно відкривати кордон. 80 відсотків обміну продукції між складовими України й Росії належатимуть одним і тим самим фірмам. Вони не боятимуться кордонів, які стануть прозорими для російських підприємств.
