ЄС поки що не більше ніж «бере до уваги» бажання України інтегруватися до всіх європейських структур. У Києві хотіли б бачити чітку стратегію Європи щодо України Віктор ЗАМ’ЯТІН, «День»
Офіційні українські представники напередодні другого саміту Україна—ЄС, який завтра розпочнеться у Відні, запевняли, що головною темою переговорів стане офіційне визнання з боку Євросоюзу прагнення України стати асоційованим членом ЄС, розпочати консультації щодо спільної зони вільної торгівлі, залучення України до роботи Європейської конференції — і жоден із них не згадав, що насправді головним результатом зустрічі, очікуваним у Києві, стало б виділення Україні кредиту ЄС в розмірі 150 млн екю.
Цей кредит — а про нього йшла мова й під час участі української делегації в зборах МВФ та Всесвітнього банку —як свідчать поінформовані джерела, вже теоретично схвалено. Залишилося його оформити практично — тобто підписати угоду та виділити.
Про асоційоване членство України в ЄС непогано висловився віце-канцлер Австрії Вольфганг Шюссель в інтерв’ю «Урядовому кур’єрові» та «Голосові України»: «Україна до цього ще не готова. Ще влітку вище українське керівництво заявляло, що на сьогодні держава — в значно кращому стані, ніж були деякі з нинішніх асоційованих членів, коли підписували з ЄС угоди про асоціацію. Потім сталася криза, яка, як вважають у київських владних кабінетах, прийшла з Росії та Азії, але не з самої України, і подібних заяв не стало».
ЄС поки що не більше ніж «бере до уваги» бажання України інтегруватися до всіх європейських структур. У Києві хотіли б бачити чітку стратегію Європи щодо України, хотіли б також повести мову про поступове пом’якшення візового режиму — «від стратегічних партнерів не відгороджуються візовими кордонами», як заявив «Дневі» один із високопоставлених українських дипломатів. Якоїсь реакції на те, що з початку року власники дипломатичних паспортів із країн ЄС не потребують української візи, поки що немає.
Підтримка Євросоюзом України, продовження фінансової та технічної допомоги, що напевне увійде до остаточного тексту підсумкового документу, — звичайно, добре — як і врахування української думки при обговоренні ситуації на Балканах (це теж є однією з тем переговорів), як, зрештою, й те, що ЄС подібні саміти проводить лише зі США, Китаєм та Росією — компанія є не найгіршою.
Але, заявляють представники української дипломатії, справжнього руху назустріч із боку ЄС — з доступом України на європейські ринки, уникненням можливих для неї проблем при розширенні ЄС за рахунок країн Центральної Європи — ще немає. Те ж, що Україна не є членом Європейської конференції країн-членів та кандидатів на вступ до Євросоюзу, свідчить, очевидно, про те, що ЄС не має бажання навіть у дуже далекій перспективі бачити Україну своїм членом — при тому, що перша хвиля розширення Союзу очікується орієнтовно 2002—2005 років.
Представники ЄС заявляють, що будь-яка мова про подальші перспективи — в тому числі й про вступ України до цього Союзу в далекому майбутньому — може йти лише після повного виконання сторонами угоди про партнерство та співпрацю, яку країни ЄС ратифікували всього за... чотири роки з дня підписання.
№197 15.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
