Впливовий британський часопис «Економіст» підбив підсумки шестимісячного перебування на посаді прем’єр-міністра Росії Євгена Примакова. Висновки журналу невтішні: неможливо й досі зрозуміти, хто такий російський прем’єр, якими є його наміри, бажання, можливості… Замість оцінки особистості Примакова «Економіст» пропонує читачеві схему, згідно з якою подальший розвиток Росії — за Примакова — може піти чотирма шляхами. Польським, українським, китайським і… конголезьким.
За умови «польського» вибору в Росії пожвавиться економіка, встановиться політична стабільність, поліпшаться відносини із Заходом та сусідами, зокрема — з Україною та країнами Балтії, буде досягнуто домовленість із МВФ, буде переслідуватись корупція, з уряду підуть ліві — Маслюков та Кулик, збільшаться іноземні інвестиції. Фантастика! За умов «китайського» вибору гроші на Заході будуть вибиватися погрозами та брехнею, погіршаться стосунки з Україною та країнами Балтії, в уряді з’явиться Лужков, посилиться контроль над регіонами, боротьба з корупцією використовуватиметься у політичних цілях, іноземні інвестиції будуть невеликими, до Білорусі повернеться ядерна зброя… Конголезький шлях — це дефолт, збільшення кількості комуністів та шовіністів в уряді, гіперінфляція, економічний хаос, відокремлення регіонів, порушення прав людини, продаж зброї Ірану, Іраку тощо… Жахіття, а не шлях! Нарешті, «український» вибір — це поміркована підтримка МВФ, стагнація в економіці, хаотичні зміни в уряді, повільна політична та економічна криза, незначні інвестиції, збільшення інфляції, ігнорування Москви регіонами.
Останній варіант дуже схожий на сьогоднішню російську дійсність, так що навіть московські ЗМI зi здивуванням помічають, як Росія наблизилась до сусідньої держави. Однак що для цього було потрібно: хвороба та дефіцит волі в Єльцина, криза 17 серпня, формування «рожевого» уряду пенсіонерів — а в нас ніхто не хворів, 17 серпня не було, ніякий уряд не переформовувався — а ми вже були такими! І якщо ми говоримо, що Росія набула українських рис у результаті випробувань останніх шести місяців, що тоді казати про власне українську ситуацію і її оцінку міжнародними експертами?
