Я нещодавно повернувся у Київ із Вашингтона, де мав честь бути присутнім на першій історичній зустрічі президентів Віктора Януковича та Барака Обами на саміті із ядерної безпеки. Багато було написано в останній час про сміливе рішення українського Президента відмовитися від запасів високозбагаченого урану. Я хотів би пояснити, чому це рішення таке важливе і чому стратегічне партнерство із Сполученими Штатами й надалі зростає.
Свою зустріч президенти Янукович та Обама використали для визначення широкого, амбіційного порядку денного на основі Хартії про стратегічне партнерство, узгодженої їхніми попередниками. Отримавши новий імпульс, це партнерство слугуватиме основою для здійснення діалогу між обома лідерами з таких нагальних питань, як регіональна безпека, економічні реформи, і двосторонні торгівля та інвестиції. Обидва президенти оприлюднили спільну заяву, у якій докладніше описано це тісне партнерство.
Як зазначив президент США Обама, рішення позбавитися запасів високозбагаченого урану є блискучим прикладом мудрості державного діяча з боку Віктора Януковича. Україна знову продемонструвала своє лідерство на світовій арені у справі роззброєння та непоширення ядерної зброї. Час оголошення цього рішення було обрано дуже вдало, щоб заявити про Україну у присутності 47 світових лідерів. Часопис Washington Post наступного дня назвав Україну «зіркою» саміту.
Це рішення є результатом тривалих зусиль, яких докладали політики, незалежно від їхньої партійності. І цим можуть пишатися всі українці. Україна проявила себе як держава, яка робить значний вклад у справу глобальної ядерної безпеки та непоширення зброї масового ураження, починаючи з президентства Леоніда Кравчука, коли було прийняте рішення позбавитися ядерної зброї та приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Аналогічно, за президентства Віктора Ющенка було зроблено черговий важливий внесок у цю справу, коли Україна стала однієї з перших країн, що приєдналися до Глобальної ініціативи з боротьби із ядерним тероризмом.
Дехто критикує рішення позбавитися запасів високозбагаченого урану, посилаючись на стратегічну важливість цього матеріалу. Це не так. Майбутнє за припиненням використання високозбагаченого урану в цивільних атомних установках і переходом до низькозбагаченого урану. У реакторах старої моделі використовувався високозбагачений уран, а в сучасних моделях реактора можна застосовувати більш новітнє паливо із низькозбагаченого урану високої щільності для цивільних потреб.
Низькозбагачений уран безпечніший, продуктивніший та дешевший. Він не застосовується у виготовленні ядерної зброї і не цікавий для терористів і злочинців. Працюючи на ньому, реактор демонструє такі ж самі показники, а також заощаджуються кошти, які б треба було витратити на ретельну охорону кожної установки, де використовується високозбагачений уран. Використання низькозбагаченого урану в промислових атомних установках — це найбільш передовий підхід у всьому світі у здійсненні наукових досліджень, виробництві медичних ізотопів і у виробництві електроенергії.
Україна приєднується до глобальних зусиль із припинення використання високозбагаченого урану в промислових ядерних установках і переведення їх на низькозбагачений уран. Сполучені Штати вже перевели 20 реакторів на низькозбагачений уран. Австралія, Бразилія, Канада, Чилі, Данія, Південна Корея, Іспанія зобов’язалися ліквідувати свої запаси високозбагаченого урану. Інші країни також обрали саміт місцем оголошення своїх намірів щодо високозбагаченого урану. Канада зобов’язалася позбутися великої кількості відпрацьованого ядерного палива із високозбагаченого урану. Мексика оголосила рішення про вилучення свого високозбагаченого урану і переведення дослідницького реактора на низькозбагачений уран.
Організація управління запасами високозбагаченого урану в Україні не викликає жодних сумнівів. Вона відповідає міжнародним стандартам. Ставиться ширша мета — зменшити ризик ядерного тероризму завдяки ліквідації надлишкових запасів високозбагаченого урану по всьому світу.
Найважливіше те, що Україна отримає справжні вигоди від свого рішення. Сполучені Штати нададуть необхідну фінансову та технічну допомогу на підтримку реалізації Україною цього рішення. Детальніше визначення складників цієї допомоги буде завершено, коли Україна розробить свій план із позбавлення запасів високозбагаченого урану та переведення своїх дослідницьких реакторів на низькозбагачений уран. Перехід дослідницьких реакторів на низькозбагачений уран дасть можливість українським науковим закладам скористатися перевагами нових технологій, які стають стандартом ХХІ століття у медичних та наукових дослідженнях.
Сполучені Штати налаштовані допомогти Україні у диверсифікації постачальників палива для своєї атомної енергетики. Обидва лідери погодилися продовжувати співпрацю у царині ядерної безпеки, включаючи заходи із безпеки майданчика Чорнобильської АЕС, на що Сполучені Штати надали майже 250 млн. доларів за минулі роки.
З моменту першої розмови між президентами, коли президент Обама подзвонив із привітаннями Януковичу в лютому, я особисто став свідком того, як між обома світовими лідерами складаються теплі особисті стосунки. Обама і Янукович знову порозумілися на своїй зустрічі, тому що наші обидві країни мають спільні цінності та інтереси такі, як відданість демократії, економічна свобода і добробут, безпека та територіальна цілісність, енергетична безпека, оборонна співпраця і верховенство права. Їхні перемовини стали значним кроком уперед, коли ми співпрацюємо, щоб реалізувати наповну потенціал нашого стратегічного партнерства.
ДО РЕЧi
Як зазначила Держсекретар Гілларі Клінтон перебуваючи з візитом в Естонії минулого тижня, «щодо рішення України... (підписання угоди, яка передбачає зменшення ціни на газ в обмін на продовження базування Чорноморського флоту РФ в Україні. — Ред.) Україна намагається мати зрівноважений підхід до своєї зовнішньої політики. Перший візит нового президента був до Брюсселя, засвідчуючи справжній інтерес до просування в Європу й до членства у ЄС, зрештою. Президент сказав Президенту Обамі, що він дуже хоче поліпшити й поглибити відносини зі Сполученими Штатами. Але водночас він дав зрозуміти, що буде продовжувати співпрацювати з Росією. Я думаю, що, враховуючи українську історію та географічне розташування, проводити збалансовану політику їй нелегко, але ми це розуміємо — він намагається балансувати й утримати свої позиції, так би мовити, в обох частинах своєї країни... Ми також чітко висловлювалися щодо того, що не існує сфер упливу, й що ні у Росії, ні у жодної іншої країни немає права вето на рішення будь-якої країни Європи або цього регіону щодо членства у НАТО чи ЄС. Ми визнаємо необхідність зміцнення наших відносин і підтримуємо кроки до більшої незалежності, ніж енергетична безпека, щоби тим самими сказати, що ми хочемо жити у спокійному й стабільному світі з нашими російськими друзями, але ми будемо відданими справі захисту наших союзників по НАТО».
