Минулого тижня на декілька днів я потрапив до Москви і побачив на власні очі, як важко місто переживає нинішню спеку. Для мене головною проблемою була навіть не спека, а дим. Зазвичай з вікон моєї московської квартири відкривається великий краєвид на південний захід Москви. Але, наприклад, рано вранці 2 серпня, збираючись відлітати з Москви, я насилу розрізняв контури лише одного найближчого будинку. Решта території міста була прихована від мене біло-сірим серпанком. Сильно пахло гаром.
На вулиці дихати важко, явний брак кисню, але я здивувався, побачивши, що в декількох місцях лагодять проїжджу частину і кладуть свіжий асфальт.
Мені здається, що це не може не бути порушенням яких-небудь норм — під час такої спеки і задимленості примушувати людей працювати з гарячим асфальтом. З іншого боку, автомобільний рух у Москві помітно зменшився, тому, напевно, важко знайти кращий момент у році для ремонту міських доріг. Зате я подивився чемпіонат Європи з легкої атлетики, на якому збірна Росії посіла перше місце в загальнокомандному заліку, що в США мені навряд чи вдалося б. А також у неділю ввечері матч ЦСКА — Спартак у Лужниках.
Як завжди, прилітати в аеропорт Домодєдово і відлітати з нього — велике задоволення. До речі, у Вашингтоні температура не нижча, але, на щастя, там чисте і повне кисню повітря.
Бажаю всім без шкоди для здоров’я пережити це спекотне літо і все-таки спробувати відпочити.
Хто подорожував по США на машині, знає, які жорсткі там правила паркування. Хоча вони встановлюються місцевою владою, по всій країні є три заборони, порушення яких позбавить вас чималої частини зарплатні. Це незаконне паркування на місцях для інвалідів, біля шкіл і перед пожежним гідрантом. Якщо перші дві заборони пов’язані з необхідністю захисту незахищених соціальних верств, то третя — це урок, який змусило вивчити саме життя. Америка — країна південна, значну її частину вкривають ліси і сільгоспугіддя. Спека, що напала цього літа на Росію, для Америки норма. В США і зараз у багатьох регіонах температура вища за російську. Лісові пожежі тут — явище часте, і досвід у цій галузі накопичено величезний.
У 14 областях Росії вже оголошено надзвичайний стан.
Вогонь знищив тисячі будинків, загинуло декілька десятків чоловік, цілі населені пункти зникли з лиця землі. Економічний збиток великий, він вдарить по цінам на сільгосппродукцію і викличе ланцюгову реакцію у всій економіці. Але хіба можна списати все на природні аномалії? Адже нічого несподіваного в літніх пожежах немає. Особливість цього року — їхня інтенсивність і масштаб.
У хід запущено важку політичну артилерію.
Президент Медведєв і прем’єр-міністр Путін у щоденному режимі вирішують проблеми погорільців, купують техніку, підключили до боротьби з вогнем армію. Проте не може не дивувати той факт, наскільки Росія виявилася не готовою до такого розвитку подій, хоча його вірогідність вже була очевидна кілька тижнів тому. Ми звикли жартувати, що зима в Росії настає несподівано для влади. Тепер, напевно, можна те ж сказати і про спеку. Підсумок — людські жертви, величезний економічний збиток і чергова хвиля скептицизму відносно влади, яка не змогла виконати своє головне завдання — максимально захистити людей від стихійного лиха.
По-перше, з’ясувалося, що ліс, який є народним надбанням, ніхто не охороняє. Немає єдиної системи управління лісами і пожежонебезпечними природними ділянками. Чинне законодавство продемонструвало свою неспроможність. Федеральна служба з нагляду у сфері природокористування, на яку поклали ці функції, виявилася не в змозі забезпечити охорону лісу. У неї, як з’ясувалося, немає ані кадрів, ані техніки, ані стратегії запобігання подібним ситуаціям.
Державну лісову охорону ліквідовували три роки тому.
Недаремно, навіть за офіційною статистикою, площі лісових пожеж з тих пір виросли вдвічі. Різко скоротилося фінансування їх гасіння. В Росії сьогодні на це виділяється близько рубля в рік на гектар лісу, тоді як, скажімо, в США — це 4 дол. Вогонь не знає адміністративних і відомчих кордонів. Але саме за адміністративним принципом будується боротьба з ним. Наприклад, у Московській області пожежами в селах займається МНС, у лісі — Рослісгосп, а торф’яниками не займається взагалі ніхто. Просто як у прислів’ї про сім няньок.
По-друге, місцева влада продемонструвала кричущий непрофесіоналізм. Є немало випадків, коли чиновники на місцях, побоюючись оргвисновків з боку свого керівництва, не інформували відповідні органи про ситуацію, сподіваючись впоратися своїми силами, що привело до ще більших втрат. Вертикаль влади, побудована не на ефективних виборах, а на лояльності до верхівки і на поголовній корупції, цього літа виявила свою неефективність. Місцеві чиновники відразу змогли забути, хто і навіщо їх обирав, показавши ще раз, що система управління відповідає політичній культурі нинішньої Росії.
По-третє, досвід США показує, що немає кращого союзника в протипожежній профілактиці, ніж приватні страхові компанії, які ризикують своїми грошима. Страховики успішно досягають від місцевих властей не лише виконання всіх необхідних заходів, але й прийняття суворих протипожежних правил для будинків і населених пунктів, обмеження максимальної відстані до джерел води і пожежних служб. Тоді як в Росії майже 20% населення живе за межами нормативної доступності для пожежників. Страхові компанії в США змусили би владу всіх рівнів вжити заходів, узяли б на себе витрати по будівництву нового житла і відновленню інфраструктури, не обтяжуючи цим держбюджет.
По-четверте, здивувала неготовність і невміння багатьох росіян правильно поводитися в кризових ситуаціях. Особливо сільських жителів, які начебто мають знати, як уберегти свої села від пожеж, тим більше в регіонах, де влітку регулярно горять ліси. Думається, що тут діяло декілька чинників. Це і своєрідна патерналістська модель держави, що затверджується в останнє десятиліття і стимулює до утриманських настроїв у суспільстві. Держава повинна, звичайно, допомагати, але наївно розраховувати в таких питаннях на російських чиновників. Це і слабкість громадянського суспільства, коли стало важко створювати об’єднання громадян на місцях, у тому числі для контролю над чиновниками і витратами бюджетних грошей. У США, наприклад, в кожному містечку є добровільні пожежні дружини, служби порятунку і охорони порядку, членством у яких багато хто пишається. Місцеві бюджети повністю знаходяться під контролем мешканців. Це і освітній провал — російська школа, судячи з усього, не може дати юним громадянам практичних знань і хорошої підготовки до надзвичайних ситуацій такого роду.
Національна безпека складається з безлічі чинників. Відомо, наприклад, що від ядерної зброї загинуло незрівнянно менше людей, ніж від стрілецької. Але її обмеженням у світі ніхто не займається, бо це далеко не настільки пафосне і прибуткове заняття, як боротьба проти ядерних ракет. Звичайно, потрібно боротися проти таких ракет, проти терористів і організованої злочинності, переводити економіку на інноваційні рейки і розвивати оборонний комплекс. Але ефективність захисту національної безпеки вимірюється не стільки цим, скільки тим, як люди в країні захищені від реальних, а не передбачуваних проблем.
Микола ЗЛОБІН — директор російських і азіатських програм Інституту Світової Безпеки у Вашингтоні, США.
ДО РЕЧI
Всього в Росії зафіксовано 48 смертних випадків у результаті пожеж. За останніми офіційними даними, попри зусилля екстрених служб для боротьби з пожежами, в усій країні зафіксовано 246 вогнищ площею 121 тисяч га. 69 із них вважаються великими. Цілодобово гасінням пожеж займаються 155 тис. чоловік. Для гасіння пожеж у всій країні задіяно 42 тис. пожежних машин. У 13 суб’єктах Російської Федерації діє режим надзвичайного стану. У 45 регіонах запроваджено заборону на відвідини лісів і в’їзд у них транспортних засобів. Повідомляється, що супутники НАСА зафіксували у вівторок на території Росії понад 600 «гарячих точок», які в більшості є відкритими пожежами.
