Нова надія російської дипломатії, колишній губернатор Саратовської області Дмитро Аяцков, призначений послом у Білорусі, ніяк не добереться до свого місця роботи. Аяцкова, який фігурував у фінансових скандалах, прославився пропозицією легалізувати будинки розпусти та кількома яскравими висловлюваннями, наприклад, фразою «Я заздрю Моніці Левінськи», співробітники російського диппредставництва в Мінську чекали ще наприкінці липня. Але напередодні свого очікуваного приїзду новоспечений посол дав прес-конференцію, на якій заявив, зокрема, таке: «Важко зламати Лукашенка, дуже важко. Він дуже міцно стоїть на ногах... Але він у жодному разі не повинен надувати щоки, що давно там працює, і хтось йому повинен бути на побігеньках». Треба думати, новий політичний призначенець на дипломатичну посаду хотів як краще, але...
Олександр Лукашенко миттю відреагував на тираду. «Ви знаєте заяви майбутнього або, можливо, не майбутнього посла Росії в Білорусі Дмитра Аяцкова, його екстравагантні висловлювання. Ми з ними розбираємося: це інтерпретація ЗМІ чи він справді так говорив. Але диму без вогню не буває», — сказав білоруський президент на нараді з питань внутрішньої та зовнішньої політики. Після цього можливою датою приїзду Аяцкова до Мінська було 1 серпня. Офіційною версією затримки МЗС Росії назвало «необхідність додаткового опрацювання кількох актуальних питань співпраці між двома країнами». А днями Інтерфакс із посиланням на джерела в структурах російсько-білоруського союзу повідомив, що екс-губернатор може взагалі втратити посаду посла.
Сам Аяцков тепер уникає контактів із пресою. Експерти припускають, що йому доведеться «захворіти» та відмовитися від посади «за станом здоров’я». Оскільки відкликати вже призначеного Путіним посла було б для Росії безпрецедентним казусом (напрошується популярна фраза «Президента підставили»). А для Білорусі відкликати свою згоду на призначення Аяцкова було б украй різким кроком.
Утім, перепалка між Аяцковим і Лукашенком — лише надводна частина великого айсберга російсько-білоруських непорозумінь. Недавня зустріч президентів, що пройшла в резиденції Завидове в умовах закритості, очевидно, була непростою і не принесла прогресу в побудові Союзної держави. Красномовно звучить комюніке Білоруського телеграфного агентства: «Лідери обох держав погодилися з необхідністю визначитися з концептуальними напрямами існування Союзу, а лише потім перейти до обговорення питання про єдину валюту». Безумовно, на зустрічі обговорювали й президентські вибори, що мають відбутися в Білорусі наступного року. Коли Олександр Лукашенко провів референдум, щоб забезпечити собі право знову балотуватися, Росія прийняла це як належне. Але тепер тривають непрості переговори і кожна зі сторін прагне виторгувати для себе якнайбільше. На тлі тиску Заходу на Мінськ Москва має всі козирі для торгу. Володимир Путін напередодні зустрічі в Завидовому навіть обіцяв поговорити з Олександром Лукашенком про права людини в Білорусі... Цілком вписується в контекст торгу і загострення відносин Мінська з Варшавою, захоплення омоном будівлі білоруського Союзу поляків. Як відомо, відносини між Росією та Польщею зараз також дуже непрості. («День» докладно писав про це в учорашньому номері.) Як зазначає колумніст білоруської газети «Наша ніва» Олег Новіков, в інтерпретації мінських державних ЗМІ спілкування Лукашенка з Путіним у Завидовому нагадує рапорт розвідника: «Білоруський лідер докладно поінформував свого колегу про недружні кроки балтійських держав, і насамперед Литви... Кажучи про керівництво Польщі й України, він зазначив, що їм кортить здійснити в Білорусі яку-небудь революцію». Лукашенко вирішив пограти на «помаранчевих» фобіях мешканців Кремля, пише Олег Новіков.
При цьому білоруський президент і Росію згадує серед країн, де іноземні розвідки спробують сформувати загони для революції в його країні. Тож розбираючись із Аяцковим, білоруській владі, крім іншого, доведеться з’ясувати: чи не «партизан» часом екс-губернатор або ж на нього просто не варто ображатися.
