Сьогодні Україна прийматиме другу за значенням особу в США — віце-президента Джо Байдена. Це перший візит американського високопосадовця такого рангу після приходу до влади демократів і обрання президентом афроамериканця Барака Обами. Як відомо, американський президент доручає Байдену місії, які він сам не має можливості — головним чином через перевантаження — виконати. Байден цього року побував в Албанії та Косово, де його дуже тепло вітали — адже завдяки зусиллям США Косово отримало незалежність. 4 липня — День незалежності — віце-президент провів в Іраку.
Минулої п’ятниці у Вашингтоні дали зрозуміти, що візит віце-президента США Джозефа Байдена до України та Грузії є не візитом ввічливості, а важливим кроком зовнішньої політики США. Як відзначив під час телефонної конференції Тоні Блінкен, радник із питань національної безпеки віце-президента Джо Байдена, мета візиту — запевнити двох американських союзників, що адміністрація Обами не покинула їх, намагаючись «перезавантажити» відносини з Росією.
«Наші зусилля з «перезавантаження» відносин із Росією не відбудуться за рахунок будь-якої іншої країни», — сказав радник віце-президента Джо Байдена. Водночас Блінкен підкреслив, що меседж щодо подальшої підтримки України та Грузії не є карт-бланш. За його словами, Байден наполягатиме, щоб ці країни провадили економічні та демократичні реформи.
Зокрема, завтра в Українському домі Байден виголосить велику промову, в якій закликатиме лідерів України, що сперечаються одне з одним, зробити «непростий вибір» щодо реформування енергетичного сектору, який є важливим для убезпечення країни від серйозного економічного спаду. «Ми сподіваємося, що ці лідери зможуть виконати дані під час помаранчевої революції обіцянки й зроблять непростий вибір на користь співпраці», — сказав Блінкен. Він також додав, що адміністрація Обами стурбована «політичним паралічем» у Києві, який характеризується постійними суперечками між Ющенком і прем’єр-міністром Юлією Тимошенко.
Пан Блінкен нагадав, що у нещодавньому виступі держсекретар Гілларі Клінтон говорила про багатопартнерський світ, який прагнуть збудувати США. «Ми не шукаємо жодних сфер впливу чи домінування в якомусь окремому регіоні, а прагнемо мати надійних партнерів, які допоможуть нам вирішувати проблеми, що виникають. Тому в жодній столиці не повинні турбуватися про те, що Вашингтон займає якийсь бік», — наголосив радник американського віце-президента.
«Отож, це відповідає нашим інтересам — допомогти Україні та Грузії стати найефективнішими нашими партнерами, з прозорими демократичними та економічними інститутами, з активним громадянським суспільством, із сучасними Збройними силами», — зазначив радник віце-президента. Він наголосив, що «це партнерство не відбуватиметься за чийсь рахунок, воно буде на користь кожного». За його словами, «другий спільний знаменник для обох візитів — той, що Україна та Грузія надихнули людей в усьому світі, включно з США, своїми мирними революціями у недалекому минулому».
На сьогодні у віце-президента США заплановано зустрічі з українськими діячами, зокрема з Президентом Віктором Ющенком, прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, спікером Володимиром Литвином, депутатом від НУ-НС, лідером громадської організації «Фронт змін» Арсенієм Яценюком, а також лідером найбільшої опозиційної Партії регіонів Віктором Януковичем.
«Цей візит — хороший знак, а з другого боку — шанс для України...»
Євген МАРЧУК:
— Що означає для України візит віце-президента США і які меседжі він привезе для українських лідерів?
— Якби не було візиту Обами в Москву, то візит віце-президента мав би одну якість. Але вже відбувся візит Обами в Москві, а там сталося багато такого, про що в Україні запитували, зокрема, журналісти: а чи не «віддали» Сполучені Штати Росії пострадянський простір та його врегулювання? З другого боку, візит віце-президента в нинішню Україну, коли вона в ненайкращому списку відмінників, — це непогано. На мою думку, цього разу буде намагання об’єктивно відчути реальну ситуацію. З іншого боку — і це, мабуть, є головним, — є необхідність збалансувати відносини США з Росією й Україною.
США неодноразово проявляли недостатньо глибоку і далекосяжну політику щодо України, починаючи з chicken speech Буша та в інших випадках, які нам добре відомі. Тим не менше, я вважаю, що цей візит матимете позитивне значення. Думаю, що під час зустрічей українська сторона, включаючи опозицію, намагатиметься продемонструвати свою прихильність до США. У будь-якому випадку цей візит буде позитивним явищем для України і для українсько-американських стосунків зокрема. Чи буде це підготовкою до візиту президента Обами в Україну? Побачимо. Але я вважаю, якщо такий візит і відбудеться, то не раніше, ніж через рік.
Що ж до економічних стосунків і взагалі ролі Сполучених Штатів у житті України з урахуванням міжнародної економічної кризи, це може стати позитивним моментом, хоча б тому, що сам Байден і посольство та всі служби, що його інформаційно забезпечують, наблизяться до максимально об’єктивного уявлення про те, що сьогодні відбувається в Україні. Злі язики кажуть, що Байден, мабуть, рекоменду ватиме Ющенку, йти чи не йти на президентські вибори незалежно від його рейтингу. Я вважаю, якщо навіть так, то ми неодноразово вже переконувалися в тому, що такі рекомендації та впливи з боку чи то Росії, чи США мало в чому позначаються на виборчому процесі в Україні. Я маю на увазі президентські та парламентські вибори.
Загалом, на мою думку, цей візит — хороший знак, а з другого боку — шанс для України. Я вважаю, що там не казатимуть компліменти один одному. Якщо не у відкритій, то в закритій частині там буде «чоловіча розмова». Тому давайте реалізовувати шанс, якщо він з’явиться в результаті цього візиту. Хоча у мене мало оптимізму щодо цього.
— Чи не є цей візит запізнілим і чи праві ті, хто вважає, що Обама мав би зустрітися з Ющенком перед візитом в Москву, як це робив свого часу Клінтон?
— Можливо, нам і хотілося б, щоб цей візит був раніше. Але з урахуванням того, що відбувається у світі, та яку роль собі обрали Сполучені Штат, і скільки у них актуальних проблем, я думаю, що з їхнього боку він не є запізнілим.
«Вашингтон може поліпшити відносини з Москвою, водночас зберігаючи міцні відносини з Києвом»
Стівен ПАЙФЕР, старший радник Центру стратегічних та міжнародних досліджень, екс-посол США в Україні, Вашингтон:
— Візит віце-президента Джо Байдена є важливою можливістю послати чіткий сигнал про інтереси Вашингтона в Україні і підтримку міцних американо-українських відносин. Під час відвідування Києва в червні я зрозумів, що багато українців побоюються, що «перезавантаження» відносин між США і Росією якимось чином відбудеться за рахунок України. Це зовсім не так: Вашингтон може поліпшити відносини з Москвою, водночас зберігаючи міцні відносини з Києвом. Я сподіваюсь, що у цьому плані візит віце-президента дасть надію, і це є однією з основних цілей візиту.
— Який месидж привезе Києву віце-президент США?
— Мені здається, що головним меседжем буде підтвердження міцних відносин між США та Україною. Говорячи про «перезавантаженя», віце-президент Байден, державний секретар Клінтон і президент Обама — всі вони відзначали, що Сполучені Штати не сприймуть сферу впливу Росії на пострадянському просторі й підтримуватимуть право сусідів Росії як незалежних держав обирати власний зовнішньополітичний курс. Це важливий момент. Під час своїх зустрічей з українськими політичними лідерами і виступу в Українському домі віце-президент зможе детально розповісти про американський підхід до України.
— Що очікують у США в обмін на підтримку України?
— Я не певен, що Вашингтон «очікує» щось в обмін на свою підтримку. Американська підтримка України головним чином мотивується тим, що у Вашингтоні вважають, що стабільна, незалежна демократична і процвітаюча Україна із зростаючими зв’язками з Європою та євроатлантичною спільнотою зробить внесок у ширшу і більш стабільну Європу. Це в інтересах США. Звісно, американські урядовці хотіли б побачити з боку Києва ухвалення політичних рішень і реформаторські кроки, які б вивели країну на швидкий шлях перетворення на сучасну успішну європейську державу.
— Із чим пов’язана затримка з призначенням нового посла США в Україні?
— За адміністрації Обами процес перевірки кандидатів на президентські призначення, включаючи послів, став більш тривалим і детальним. Дехто каже, що він навіть дуже тривалий і детальний. Однак я вірю, що адміністрація вибере дуже здібного і досвідченого дипломата на посаду наступного посла в Києві.
— Ви, мабуть, знаєте про лист колишніх лідерів Центральної та Східної Європи до нинішнього президента США, який було опубліковано в польському виданні Gazeta Wyborcza. Чи не вважаєте ви, що адмініс трація Обами має приділяти більше уваги цьому регіону?
— Я дещо здивований листом, в якому, здається, робиться припущення, що адміністрація Обами ігнорує Центральну Європу. Я думаю, що це не так. Президент Обама зустрівся з багатьма лідерами Центральної Європи і відвідав Прагу під час своєї першої поїздки до Європи у квітні цього року. Центральна Європа, можливо, і не перебуває у верхній частині списку пріоритетів Вашингтону, як це було в минулому, але це здебільшого відображає факт, що політика США і Центральної Європи була дуже успішною в останні десять років: наприклад, більшість центральноєвропейських країн тепер повністю інтегровані в НАТО і Європейський Союз, як вони цього і прагнули.
— Чи не здається вам дивним чути заяви деяких американських експертів про те, що Україна не є великою ціною для США, щоб мати кращі відносини з Росією?
— Таких експертів, що роблять подібні заяви, зовсім небагато. Більшість американських експертів вважають, що США «можуть іти і водночас жувати жуйку» : Вашингтон може поліпшувати відносини з Росією і водночас підтримувати міцні стосунки з Україною. Чи будуть Вашингтон і Москва продовжувати не погоджуватися щодо України і її права обирати власний зовнішньополітичний курс? Мабуть. Але, як ми побачили в Москві два тижні тому, це не завадило досягти домовленостей, які надали позитивного моменту американськоросійським відносинам.
— Чи не зменшується відданість США демократичним цінностям, зокрема у відносинах із країнами, подібними до Росії?
— Цінності залишаються важливою частиною взаємодії Сполучених Штатів із рештою світу. Якщо ви подивитесь на зустріч президента Обами з російськими політиками та лідерами опозиції, то його спілкування з громадянським суспільством і промова до російських мас відображають відданість цінностям.
«Із обранням Обами український вектор розчиняється в російських пріоритетах Вашингтона»
Євген КАМІНСЬКИЙ, завідувач відділу Інституту світової економіки та міжнародних відносин, Київ:
— Що означає для України візит віце-президента США, чи не є він запізнілим?
— Відповідаючи на прямі запитання журналістів, фахівцеві часто хочеться помилитися або скоригувати постановку проблеми. Так от, візит Джо Байдена до Києва є даниною традиції, яка затвердилася в позиції демократів щодо відносин з Україною після успішного завершення проекту з недопущенням ядерного статусу нашої держави в епоху першого президентства Білла Клінтона. Йдеться про те, що з тих пір Україна формально подається у Вашингтоні суб’єктом двосторонніх взаємин, а по суті стала об’єктом цілеспрямованого впливу, що з часів касетного скандалу, чорних списків та періодичних резолюцій Конгресу з вимогами прозорості чергових виборів президента чи Верховної Ради перетворюється на своєрідний ритуал. Його суть у тому, що в ході переговорів не ухвалюються суттєві рішення, не підписуються серйозні угоди і тим паче договори. Натомість кожного разу нам розповідають про те, наскільки багато ми значимо для Америки та як важливо нарешті розпочати реформи. За нинішніх умов, коли європейські союзники США дедалі очевидніше демонструють самостійні позиції, шансів на те, що візит віце-президента США принесе результати, формалізовані у постійно діючі домовленостях, стає ще менше. Нам знову дадуть підтвердження значимості України, пояснять, що ми не зовсім правильно зрозуміли зміст візиту Барака Обами до Москви, пообіцяють підтримку в реалізації європейського вибору. Але не буде ні поштовху торгово-економічним відносинам, ні прояснення ситуації з американськими інвестиціями, ні конкретизації з уже наболілого підтвердження дієвості Будапештського меморандуму про безпекові гарантії для України. Хотілося б помилитися...
— Чи праві ті, хто вважає, що Обама мав би зустрітися з Ющенком перед візитом у Москву, як це робив свого часу Клінтон?
— Від гіпотетичної зустрічі Барака Обами з Віктором Ющенком напередодні візиту до Москви могли б ускладнитися більш значимі для нового президента США перемовини з російськими керівниками. Такою, на мій погляд, є загальна ситуація. Але є й інше. З обранням нинішнього глави держави в Америці український вектор розчиняється в російських пріоритетах Вашингтона. Це закономірність, яка простежувалася ще у передвиборній програмі Обами.
— Який меседж привезе Байден Києву?
— Послання Джо Байдена загалом буде традиційним. Декларація стратегічної значимості та підтримки демократичної, процвітаючої, незалежної Української держави, яка відіграє серйозну роль у забезпеченні стабільності на Європейському континенті. Напевне, будуть слова про сприяння європейським амбіціям України. Звичайно ж, слід очікувати і підтвердження слів президента Барака Обами про те, що відносини з Росією Сполучені Штати не будуть здійснювати за рахунок інтересів України. До нових складових із високою вірогідністю можуть потрапити окремі аспекти із оновлюваного підходу США до енергетичної безпеки в Європі (але це окрема тема). Менш імовірно, що Україні пообіцяють реальну фінансову допомогу чи кредити, такі потрібні сьогодні для виживання... Головне ж перед початком передвиборної кампанії в нашій країні — не в самому меседжі, оскільки він навряд чи може бути сенсаційним та високоефективним, а в тому, до кого він буде переважно звернений і якими будуть натяки та приховані мотиви. До діючого Президента України? До прем’єра? До Верховної Ради? Чи до претендентів на президентську посаду?
— Що очікує Вашингтон почути від Києва під час цього візиту?
— У Вашингтоні хотіли б почути від Києва приблизно те, чого бажає почути більшість українців: коли припиниться політична війна між керівниками держави, коли матиме місце консолідація зусиль всього українського істеблішменту для боротьби з економічною кризою, коли почнуться реформи судової системи, коли почнеться становлення сприятливого інвестиційного клімату? Список таких «коли?» кожен із нас може продовжувати до нескінченності. Я переконаний, що віце-президент США добре обізнаний із внутрішньою ситуацією в нашій країні, а тому його запитання навряд чи будуть радикально відмінними. Але за кулісами перемовин кожного разу витатиме російський пріоритет для американської адміністрації, яка справді хоче подолати загрозу нової холодної війни, і для України, якій сьогодні надто важливо не допустити чергової газової війни та знайти ефективних союзників у боротьбі з економічною кризою...
