Нинішні президентські вибори в Польщі були не зовсім звичайними. З одного боку, вони проводяться після трагічної авіакатастрофи, яка забрала життя чинного президента і майже 100 представників польської політичної еліти. Наче цього було недостатньо, вибори проходять на тлі сильної повені, яка нещодавно завдала збитків значній території нашої країни. Ці дві драматичні події, без сумніву, задали тон для передвиборчої боротьби за посаду президента. Досі поляки майже не спостерігали політичної гризні, поливання брудом або дрібних міжособистісних чвар, звичних складових наших президентських перегонів.
Провідні ролі були визначені буквально відразу після смоленської трагедії: Ярослав Качиньський, безперечний лідер партії «Право та справедливість», мав змагатися за найвищу посаду з Броніславом Коморовським, спікером сейму, призначеним Громадянською платформою. Перший — засновник суперечливої концепції Четвертої республіки, міфічної землі достатку, вільної від несправедливості, корупції та будь-якого беззаконня, якою керуватимуть ті, хто раз і назавжди відмовиться від усіх гріхів і зла комунізму, як реальних, так і уявних. Заклятий конкурент п. Качиньського Броніслав Коморовський вже заручився повною підтримкою свого політичного патрона, прем’єр-міністра Туска ще до смоленської трагедії.
Проте, квітнева драма поставила Броніслава Коморовського в дуже незручне становище. Замість легкого маршу до перемоги над непопулярним президентом Лехом Качиньським, який претендував на другий термін, він тепер зав’язнув у боротьбі зі зростаючим міфом про загиблого президента, і вимушений боротися на ворожій території символів. У Польщі в таких битвах важко перемогти.
До другого раунду було вісім інших претендентів на посаду президента. Як член Демократичного лівого альянсу я пишаюся тим, що єдиним серйозним кандидатом, який протистояв основним двом, виявився наш представник Гжегож Наперальський. Результати першого туру голосування досить чітко вказують на те, що в сьогоднішній, головним чином, «правій» Польщі, де кандидати від Громадянської платформи і партії «Право та справедливість», отримали майже три чверті голосів, є все ще місце для лівих демократів.
Природно, що альтернативне бачення Польщі Гжегожем Наперальським викликало відгук серед молодих виборців. Тридцятишестирічний політичний діяч підкорив так багато сердець і умів, йому вдалося достукатися до тих, хто відмовляється слідувати домінуючій ідеологічній лінії. Польські ліві явно відновили свою силу й довели, що всупереч страшним пророкуванням наших політичних противників, ми — політична сила, з якою будуть рахуватися.
Результати президентських виборів визначать розміщення політичних сил Польщі на подальші п’ять років. З Брюсселю порядок політичних сил, який утворився після першого раунду виборів, виглядає вельми багатообіцяючим. Понад 95% виборців у першому турі підтримали проєвропейських кандидатів. Ярослав Качиньський (яструб, що перетворився на голуба), Броніслав Коморовський і Гжегож Наперальський — всі вони мають бачення Польщі, близької до ЄС. Польщі, яка сприяє подальшому об’єднанню Європи й підтримує членство України в Європейському Союзі.
Найбільш знані польські політичні діячі, можливо, не говорять в один голос і повинні врегулювати свої відмінності (введення євро може послужити показовим прикладом), але Польща — стабільна демократія, і наші лідери, звичайно, дотримуватимуться своїх внутрішніх і міжнародних зобов’язань. Хоч у який бік хитнувся виборчий маятник у другому вирішальному турі, ані Європейський Союз, ані Україна не мають підстав для хвилювання: Польща не розчарує.
