Країни Групи семи підтримали суверенітет і територіальну цілісність України, а також пригрозили Росії серйозними наслідками в разі подальшого нагнітання ситуації. «Ми, лідери Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Сполученого Королівства, США, президент Ради ЄС і президент Єврокомісії зустрілися в Гаазі, щоб знову підтвердити нашу підтримку суверенітету України, її територіальної цілісності та незалежності», — сказано в декларації.
Водночас лідери G7 і ЄС заявили: «Ми також рішуче засуджуємо незаконну спробу Росії анексувати Крим в порушення норм міжнародного права і положень конкретних міжнародних зобов’язань. Ми цього не визнаємо». І вони також висловили готовність активізувати дії, в тому числі секторальні скоординовані санкції, які надаватимуть все більш істотний вплив на російську економіку, якщо Росія продовжуватиме нагнітати ситуацію». «День» звернувся до експертів з проханням прокоментувати декларацію Групи семи, і чи досить цього, щоб стримати Путіна від бажання вторгнення на схід України і загалом покласти край його амбіціям перекроїти карту Європи?
Юрій ЩЕРБАК, публіцист, дипломат:
— Ця декларація — вагомий сигнал від держав, до складу яких донедавна входила Росія. Я переконаний, що Росія не зупиниться на Криму. Вона нагнітатиме ситуацію в низці областей. Ми побачимо ще спроби захоплення влади, криваві сценарії, щоб Росія мала хоча б одну зачіпку для введення своїх військ.
Очевидно, що санкції будуть нарощуватися, оскільки в декларації Великої сімки йдеться про це. Захід пообіцяв запроваджувати санкції по мірі нарощування агресії з боку Росії. Але знов-таки, в цьому тоні немає рішучості, яку ми хотіли би чути. Насправді, це надзвичайно серйозний виклик для держав сімки, а поведінка Росії вийшла поза всі межі дій, яких усі очікували від неї.
Ми повинні цю декларацію Великої сімки прийняти як дуже важливий міжнародний документ. Але треба просити більше економічної допомоги, допомоги в наших демократичних перетвореннях і, звичайно, військової допомоги, на яку я сподіваюся з боку США. Те, що в конгресі США пролунали голоси про надання такої допомоги у вигляді озброєнь і військового обладнання — це дуже позитивний сигнал.
Захід не здатний діяти на випередження. Коли в однієї країни є агресивний план залучення спецслужб, диверсантів, військ, захоплення різних об’єктів, силового сценарію і просто брутальної агресії, то у демократичних держав такого плану немає. Але тільки сьогодні до цих країн доходить, що перед ними підступний, жорстокий і агресивний ворог. Тому у них і немає розуміння, щоб діяти на випередження. У діях Заходу немає логіки холодної війни й у цьому його слабкість.
Олег ШАМШУР, екс-посол України у США:
— Важливо, що країни G7 (включаючи США), як найбільші партнери Росії, готові застосувати системні санкції. Зараз абсолютно зрозуміло, що розширення cписку росіян, які підпадуть під санкції, недостатньо. Важливо, щоб ці санкції були системними і спрямованими проти російської економіки. Це може зупинити Путіна. Навряд чи це змінить його погляд на речі та стратегію, але, з точки зору зупинення агресора, це — найбільш ефективний спосіб.
Деякі мої знайомі кажуть про те, що зараз діловий російський світ серйозно занепокоєний. Тобто, ці дії, санкції, вже спрацьовують і треба їх зробити більш жорсткими, болючішими.
Якби ми малу справу з людиною, керівництвом, яке дослухається здорового глузду, то, безумовно, заява G7 вплинула би на нього. Але в авторитарній державі процес прийняття рішень абсолютно викривлений. Цей процес замкнений на одній людині, від примхи, бажання якої залежить практично все. Навряд чи декларація G7 змінить плани Путіна. Чи зможе це його зупинити? Сподіваюся, що це буде одним з елементів. Але, безумовно, тільки тоді, коли будуть реалізовані речі, які можуть боляче вдарити по російській економіці.
Ми бачимо, що Захід серйозно запізнюється з реакцією. Це дає можливість Росії і Путіну ставити західні країни перед доконаним фактом. Метод прийняття рішень у ЄС занадто повільний. Для Заходу це ще один серйозний сигнал, що в кризових ситуаціях він діє дуже повільно.
Спочатку була віра, що Росія дослухається до тих сигналів, які надішле їй Захід. Але було ясно, що так званий референдум пройде, а його результати затвердять. Мені незрозуміло, чому потрібно було чекати до 17 березня, щоб ввести більш жорсткі санкції. Це відбувається тому, що в тих країнах існує багато факторів, включаючи і проросійське лобі. З іншого боку, логіка подій показує, що це вагання дуже небезпечне, оскільки воно погане не тільки для України, а й для Заходу, тому що звужує його можливості впливати на ситуацію.
