При досить непростих давніх історичних відносинах між нашими народами Польща стала одним з близьких партнерів України. Нас не може не тривожити те, що в останні роки Польща сприймається у Європі в досить негативному світлі. Погіршення іміджу країни багато хто пов’язує з приходом до влади братів-близнюків Леха Качиньського, що обіймає пост президента Польщі, та Ярослава Качиньського — відповідно пост прем’єр-міністра. У численних публікаціях світових засобів масової інформації зазнає критики діяльність польського керівництва. Прикладом однієї з таких публікацій є стаття «Горе-близнюки» в американському тижневику Newsweek, (http://www.inosmi.ru/translation/235722.html). «Керівництво партії зав’язло в конфлікті з польськими лікарями та медсестрами, що оголосили страйк з вимогами підвищення зарплати і поліпшення умов праці. У той же час, близнюки вступили в конфлікт з консервативними католиками, які також вважалися їх електоратом... Стандартна критика на адресу близнюків включає в себе серйозніші звинувачення, яким, здавалося б, не місце в сучасній європейській державі. Серед них: кумівство, порушення Конституції і незграбні заходи щодо позбавлення роботи тих, хто був пов’язаний з комуністичним режимом», — пише видання. Потрібно зазначити, що політика Качиньських не дуже популярна і всередині країни. Багатьом полякам не сподобалося те, що правляча партія «Право і справедливість» сформувала коаліцію з надто правими партіями «Самооборона» і «Ліга польських сімей». Цей союз виявився не тільки непопулярним, але і недовгостроковим. 9 липня президент відправив у відставку з посту віце-прем’єра, міністра сільського господарства Анджея Леппера, лідера партії «Самооборона», яка в кабінеті міністрів є другою за кількістю постів. Після цього Леппер заявив, що партія покидає правлячу урядову коаліцію. Опозиційна парламентська фракція «Ліві та демократи» 10 липня внесла до парламенту Польщі пропозицію щодо саморозпуску сейму і проведення дострокових виборів у зв’язку з політичною кризою у країні. Тоді рішення не було прийнято, оскільки депутатам було фактично не до цього — вони готувалися до парламентських канікул.
Але схоже, що дострокові парламентські вибори в Польщі все ж відбудуться. Як повідомила польська щоденна газета Nasz Dziennik, відразу по завершенні парламентських канікул на першому засіданні Сейму (нижня палата парламенту) 22 серпня буде прийнято рішення про саморозпуск. Прем’єр-міністр Польщі Ярослав Качиньський оголосить про проведення дострокових парламентських виборів 30 вересня. Звичайно, лишається чекати, чи збудеться даний сценарій розв’язання політичної кризи в Польщі. Але примітний сам факт готовності польської влади звернутися до народу, щоб подолати цю кризу.
Чи будуть у Польщі дострокові вибори? Чи не шкодить негативний імідж Польщі у Європі Україні, керівництво якої має дуже тісні відносини з польськими лідерами у її прагненні інтегруватися у Європейський Союз? Про це читайте в коментарі польських експертів.
КОМЕНТАРI
Войцех КОНОНЬЧУК , Центр східних досліджень, Варшава:
— Цілком імовірно, що будуть дострокові вибори. Адже у правлячій коаліції з’являються постійні кризи. Але, здається, остання з них — найсерйозніша. Та, найвірогідніше, про дату виборів ми дізнаємося не завтра, не післязавтра. Хотів би зазначити інше: це перший випадок, коли досить серйозні зарубіжні видання посилаються на маргінальну польську газету.
Хоча, у принципі, газета описала цілком вірогідний сценарій розвитку подій. Дійсно, приблизно місяць дається на виборчу кампанію, і тому можливий варіант проведення дострокових виборів 30 вересня, одночасно з українськими парламентськими виборами.
Що стосується статті «Горе-близнюки», то Польща справді має такий поганий імідж у Європі. Це складна тема. І я не хотів би цього коментувати.
Я цілком припускаю, що поганий імідж Польщі може впливати на те, як Європа дивиться на Україну, яка прагне інтегруватися у Євросоюз?
Як вважають деякі експерти, польська позиція у Європі слабшає. І це має непокоїти Україну. Тому що Києву потрібна сильна і впливова Польща у Євросоюзі, яка може просувати Україну на шляху євроінтеграції.
Я не впевнений, що український Президент Віктор Ющенко може якось впливати на главу польської держави Леха Качиньського. Та я думаю, коли вони зустрічаються, то в них є можливість поговорити за відсутності журналістів.
Гжегож ГРОМАДСКІ , директор програм міжнародної співпраці Фонду імені Стефана Баторія:
— Оголошення дати дострокових виборів є свідченням політичної боротьби в Польщі. І в цьому немає нічого страшного, адже подібні речі відбуваються в деяких країнах-членах Євросоюзу.
Якщо говорити про внутрішню політику, то дійсно існує проблема у правлячій коаліції. Головна партія прем’єр-міністра Ярослава Качиньського думає про проведення дострокових виборів.
Я не бачу нічого особливого в тому, що маргінальна газета написала про те, як станеться оголошення дострокових виборів. Усі польські газети пишуть, що ось зараз можливий сценарій проведення дострокових виборів.
Якщо говорити про результати майбутніх виборів, то ніхто не може сказати, чи переможцем на них буде партія прем’єр-міністра Качиньського «Право і справедливість», чи опозиційна «Платформа обивательська». Скоріш за все, кожна з цих партій отримає приблизно 30 відсотків голосів. Приблизно 10 відсотків може отримати блок, що включає нинішніх партнерів партії прем’єр-міністра Качиньського по коаліції: «Самооборону» і «Лігу польських сімей». Ці партії мають зараз низький рейтинг: 3-4 відсотка, чого недостатньо, щоб окремо подолати п’ятивідсотковий бар’єр. І тому ухвалили рішення об’єднатися і разом брати участь у майбутніх виборах.
Ліві сили, які представляють партія «Ліві й демократи», можуть отримати на дострокових виборах 10—15 відсотків. Навіть враховуючи участь у цьому русі такої фігури, як Александр Квасьневський, лівим буде складно набрати більше 15 відсотків. Можливо, в майбутньому ліві зможуть отримати більше голосів. 10 відсотків від загальної кількості припаде на партії, які не подолають п’ятивідсотковий бар’єр.
Унаслідок такого розкладу може виникнути дуже цікава ситуація. З одного боку, існує можливість створення нинішньої коаліції. Але було би смішно провести вибори і повернутися до теперішньої коаліції. Я думаю, це неможливо. Друга можливість полягає в тому, що «Платформа обивательська», яка перебуває наразі в опозиції, разом з лівими створює коаліцію. Іншого виходу, на мій погляд, немає. А створення великої коаліції неможливе з політичної точки зору.
Що стосується публікації у Newsweek і негативного іміджу Польщі у Європі, то багато залежить від політичних поглядів польської політичної еліти, експертів і журналістів. Одна частина з них говорить: так, ми страждаємо від того, що наш імідж у Євросоюзі гірший, аніж був кілька років тому. Тим часом інша частина говорить: Польща робить хорошу зовнішню політику. А якщо подивимося на те, що пишуть журналісти в західній частині Європи або інших країнах-членах ЄС, то, дійсно, це погана картинка. Очевидно, газети в більшості країн-членів Євросоюзу пишуть про наш уряд багато критичного.
Стосовно цього я хотів би зазначити наступне. Дійсно, імідж країни важливий. Але потрібно звертати увагу і на інший, більш серйозний чинник, який певною мірою пов’язаний з іміджем — це вплив країни у Євросоюзі. Якщо імідж поганий, то і вплив менший, ніж був раніше. Зараз насправді це може бути певним чином серйозною проблемою для України. Адже якщо ми говоримо про Польщу як лобіста України у Євросоюзі і якщо в Польщі такий поганий імідж і не такий великий вплив усередині Європейського Союзу, то це означає, що польське лобіювання не таке успішне, як було два-три роки тому. Хоча слід зазначити, що остання резолюція Європарламенту з надання Україні перспективи членства у Євросоюзі написана польськими євродепутатами. Неможливо або було б помилкою сказати, що в Польщі нема ніяких можливостей впливати на те, які настрої у Євросоюзі з приводу України. Але, на жаль, можливо, зараз наш голос не такий важливий, як був раніше. У цьому є, на мій погляд, проблема.
