Загострена увага журналістів саме до цього питання була прикута тому, що президент Югославії Слободан Мілошевич на минулому тижні закликав косовських сербів брати участь у президентських виборах ФРЮ. Мілошевич, як найбільш досвідченний учасник довготривалого і цинічного шоу, для посилення політичного ефекту передвиборної заяви навіть розгорнув у цей день військові маневри iз залученням поліцейських сил на північних кордонах провінції. Ще один фарс, на який КФОР відреагував нечіткою заявою про готовність «адекватно» реагувати на «зміни в обстановці безпеки». До речі, белградська преса пише, що Югославська армія розглядає різні варіанти можливості свого повернення до Косово, оскільки міжнародні сили КФОР не забезпечують тамошнім сербам елементарної безпеки.
По-друге, заявив Кушнер, косовські серби можуть реалізувати свое право на муніціпальних виборах у Косово 28 жовтня.
По-третє, АНМІК і КФОР обіцяють вжити всіх заходів для забезпечення безпеки всіх мешканців Косово.
Нарешті, АНМІК не підтримуватиме вибори у Югославії як такі, які не можуть бути визнані відкритими і демократичними. І взагалі, «так звані вибори є провокацією, метою якої є підірвати дуже важливі муніціпальні вибори 28 жовтня».
За кілька днів до цього виступу Кушнера міністр закордонних справ ФРН Йошка Фішер, який відображає погляди значної частини західного істеблішменту, перебуваючі у Приштіні, висловив переконання у тому, що «демократичний вибір югославського народу значною мірою може сприяти пошуку політичного рішення проблеми Косово». У тому ж дусі — на підтримку демократичних перетворень у керівництві Югославії — буквально напередодні висловився повноважний представник Європейського Союзу з спільної закордонної політики та політики безпеки Хав’єр Солана, який щойно завершив свій візит до Косово.
Позиція Кушнера, таким чином, різко контрастує з наполегливими зусиллями європейських політиків підтримати югославську оппозицію.
Напевно, Косово — це не зовсім Європа. Заява Кушнера про те, що він знайде засоби «перекреслити» 24 вересня, свідчить про те, що вибори у Югославії, незалежно від їх результату, не матимуть жодного ефекту у Косово.
Але Косово — це все ж такі Європа. І місцеві політики саме зараз проходять випробування на толерантність щодо власного «європейського вибору». Адже ставлення до національних меншин, точніше, до права національних меншин на існування, є тим «євростандартом», через який не зможуть переступити навіть найбільш радикальні албанські політики. Такі, як, наприклад, колишній лідер УЧК (Армії Визволення Косово) Хашим Тачі, який сьогодні має більше впливу в Косово, ніж Кушнер, і який категорично проти обговорення самої можливості існування Косово в складі будь- якої Югославії. Прихильники колишнього дисидента, лідера поміркованих косоварів Ібрагіма Ругови теж виступають за державну незалежність Косово. На словах лідери косоварів-албанців — не проти повернення сербських біженців до домівок (але крім військових злочинців, застерігають вони). Однак ці домівки давно вже захоплені албанцями. І з антисербським насильством у краї далеко не покінчено. Після нещодавніх трагічних подій, коли невідомі двома гранатами атакували баскетбольний майданчик з сербськими дітьми, і буквально через кілька днів ще четверо сербських дітей були збиті машиною, керованою нетверезим албанським косоваром, пихологічна напруга серед сербської спільноти, непевність у майбутньому значно зросли. При цьому силам КФОР відводиться не дуже завидна роль «дільничого інспектора», який має гасити майже незапобіжні нові спалахи насильства у провінції. АНМІК, який не бажає або не може чітко визначити свою позицію стосовно югославських виборів 24 вересня, лише ускладнює становище військових. Можна лише уявити, що станеться, коли в одинь день тисячі сербів звернуться до КФОР з проханням ескортувати їх з Косова на кордони Сербії для участі у голосуванні...
