Гучними оплесками та радісними вигуками: «Бронєк! Бронєк!» у неділю рівно о 20.00 за варшавським часом майже тисячна юрба гостей зустріла появу на трьох величезних екранах результати трьох опитувань, які засвідчили перемогу кандидата в президенти від «Платформи обивательської», спікера Сейму Броніслава Коморовського, який виконує обов’язки президента країни після смерті Лєха Качиньського в авіакатастрофі під Смоленськом.
Трохи згодом оплесками і вигуками: «Бронєк» гості, які зібралися у виборчому штабі кандидата від «Платформи обивательської», зустріли самого Коморовського з дружиною, яких супроводжували близькі прихильники. До речі, одним із перших його привітав Тадеуш Мазовецький, а юрба заспівала: «Сто лят, сто лят». Ці слова, які в перекладі означають «сто років», співають на день народження.
Слід зауважити, що, глянувши на результати опитувань, спікер сказав: «Із відкриттям найбільшої пляшки шампанського доведеться почекати до завтра, бо тут, як можна побачити, ми є близькими до нічиї. І якщо є достатні підстави для радості та гордості, то це перемога польської демократії. І це видно з винятково високої явки виборців, великої участі поляків у найважливішому демократичному акті в нашій країні, яким є вибори».
Під час короткої промови він привітав свого суперника з добрим результатом, заявивши, що зробить усе, щоб його президентство було президентством для всіх поляків. Спікер Сейму поєднав своє головне виборче гасло з головним гаслом лідера «Право і справедливість», заявивши, що «згода будує, бо Польща найважливіша». Потім він не менш як три рази проголосив: «Немає солідарності без свободи — і свободи без солідарності». Після виступу Коморовського всі в приміщенні заспівали гімн Польщі.
Ярослав Качиньський з’явився перед своїми прихильниками в готелі «Європейський» о 20.22 і заявив: «Я мушу почати з того, що вимагають правила ѓречності. Вітаю переможця! Однак Польща змінилася, і ми маємо з цієї сили скористатися». При цьому лідер «Право і справедливість» нагадав слова Юзефа Пілсудського: «Справжній переможець — не той, хто спочиває на лаврах, а той, хто після поразки встає для майбутніх перемог». Качиньський також закликав членів виборчих комісій бути уважними до останньої хвилини при підрахунку голосів.
У своїй промові Качиньський згадав трагічно померлих поляків у смоленській авіакатастрофі, закликавши не забувати про необхідність з’ясувати причини цієї безпрецедентної трагедії. Він також заявив, що катастрофа президентського літака, в якій загинуло 96 польських громадян, звернула увагу поляків на справжні цінності, серед яких —патріотизм, котрий був важливою складовою президентською кампанії. «Це також було нашою великою перемогою», — зауважив лідер «Право і справедливість».
Вибори президента Польщі, які завершилися минулої неділі, мали дещо спільне з нещодавніми президентськими виборами в Україні, але ще більше відмінного. По-перше, як в Україні, так і в Польщі суспільство розкололося навпіл. За даними трьох опитувань, розрив між переможцем президентських виборів у Польщі становить від двох до шести відсотків. Як пам’ятаємо, в Україні була подібна ситуація — розрив між суперниками становив три відсотки. Також жорсткою була боротьба між кандидатами, і при цьому, подібно до президентської кампанії в Україні, використовувалась така карта, як минуле одного з кандидатів. Зокрема, табір Коморовського постійно наголошував на тому, що Ярослав Качиньський не змінився і надалі залишається старомодним, антиєвропейським політиком.
На цьому недоліку лідера «Право і справедливості» наголошував і кінорежисер Анджей Вайда, який був серед запрошених гостей у виборчому штабі Коморовського. «Ярослав Качиньський не змінився за останні п’ять років і є непроєвропейським політиком. Ми знаємо і маємо докази, що четверта Польська Республіка, яку хотів би збудувати Ярослав Качиньський, викликала б лише складнощі у відносинах з ЄС. Качиньський хотів би збудувати стіну, він боїться світу, Європи, інших країн. А це не є добрим для Польщі», — відзначив Вайда.
На його думку, саме Коморовський є тією людиною, яка стоїть на боці Європи. «Він є тим, хто буде реалізувати єдиний і найкращий план нашого зближення з Європейським Союзом. Тут наше місце і тут наше майбутнє», — підкреслив він.
Із цим не погоджується Анджей Зібертович, колишній радник з питань безпеки президента Лєха Качиньського. «Качиньський є польським політиком. Цікаво, як це сильний польський політик має видаватися антиєвропейським. Для Качиньського Європа є проектом, у якому народи мають жити і не боятися свого майбутнього, залишаючись при цьому самими собою. А Вайда, очевидно, має інше бачення майбутнього європейських народів», — відзначив Зібертович під час розмови з автором у виборчому штабі Качиньського.
Характерно, що молодь голосувала не лише за Коморовського, як стверджують деякі польські ЗМІ, а й за Качиньського. Багато молодих людей вбачають у лідері «Право і справедливість» майбутнє. Так вважають троє молодих дівчат, які прийшли підтримати Ярослава Качиньського у футболках з написом «За Яцека». Від їхнього імені Еджбета Кузьмечик сказала автору, що вони голосували за Качиньського, бо вважають його найкращим кандидатом на посаду президента. «Маємо надію, що виграємо парламентські вибори», — відзначила вона.
Пан Зібертович також вважає, що ця поразка може збільшити шанси «Право і справедливості» на парламентських виборах 2011 року. За його словами, значна частина суспільства вважає не дуже корисним той факт, що всі інститути держави контролюються одним угрупованням, яке не може здійснювати реформи.
Причину поразки радник колишнього президента бачить у тому, що польське суспільство не дуже патріотичне і слабо організоване. «Ми маємо мало організаційного досвіду, відваги. Багато людей симпатизують Качиньському, але бояться публічно висловлювати свої симпатії. Тому маємо ще виконати багато роботи, щоб будувати польське суспільство, а не космополітичне, і донести цю думку до решти суспільства», — сказав пан Зібертович.
Відповідаючи на запитання, якою може бути політика Польщі щодо України за президента Коморовського, колишній радник Лєха Качиньського сказав таке: «Якби Ярослав Качиньський був президентом, то він виступав би за енергетичний проект, який робив би нашу країну незалежною від Росії. Але видається так, що Туск з Коморовським не матимуть сміливості для здійснення цього. А через енергетичні проекти можна наближувати Україну до західних економічних систем. Видається, що для Туска і Коморовського це не буде дуже важливим. Хіба що в Брюсселі буде вироблена інша стратегія стосовно України. А вони самі не будуть за це виступати. Качиньський хотів би продовжувати політику свого брата або ж пошуку способу, аби Україна щораз більше входила до західноєвропейських інституцій».
Анджей Зібертович також не вірить у примирення між Польщею та Росією за президентства Коморовського. «Тут буде більше усмішок і пропаганди, але не буде правдивої політики», — підсумував він.
Як бачимо, відмінності між президентськими виборами в Україні та Польщі починаються з того, що кандидат, який програв, вітає переможця. Хоча почати потрібно, мабуть зі складу центральної виборчої комісії, до куди входять по три судді, відповідно, з Верховного, Адміністративного і Конституційного суду. Тобто ніякої партійної приналежності.
Плакати, постери та бігборди кандидатів у президенти залишаються і під час «виборчої тиші» (у день перед виборами, коли заборонено агітувати за кандидатів), і в день виборів. Але в ці дні не можна додавати нові плакати, постери і бігборди. Також заборонено зривати чи замальовувати плакати і вести агітацію в день тиші та виборів. За це можуть оштрафувати на суму до 5 тис. злотих. За публікацію опитувань у день тиші штраф становить від 500 тис. до 1 млн. злотих. Про це розповів групі міжнародних журналістів заступник голови виборчої комісії Ян Каспжак.
Він також повідомив, що єдиним зафіксованим порушенням під час виборів була спроба подати фальшиве посвідчення для голосування не за місцем проживання. За його словами, згідно із польським законодавством протягом трьох днів з дня опублікування результатів виборів будь-який виборець може оскаржити їх. Цю скаргу розглядає троє суддів, які виносять рішення щодо цієї справи й у своїх висновках визначають, чи було порушення. Якщо так, то дають пояснення, чи могло порушення вплинути на результати голосування.
До речі, підрахунок голосів у Польщі, як і в Україні, проводиться вручну. Але чомусь повні офіційні результати Центральна виборча комісія надає після обіду наступного дня після голосування.
