Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Від колоніалізму до глобалізації

Посли африканських країн заявляють про важливість співпраці з Україною
23 вересня, 2003 - 00:00

Україна береться активніше просувати свої інтереси на африканському континенті. Це, зокрема, засвідчив «круглий стіл» за участю послів африканських країн, організований нещодавно у Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП). Його учасники обговорили зусилля, які роблять африканські країни в царині міжнародних відносин та міжнародного права з метою стати повноправними членами світових процесів, забезпечити гідне життя своїх громадян та сприяти співпраці з іншими державами, серед них і з Україною.

Як зазначив один з учасників дискусії, африканіст Руслан Гарбар, у липні цього року у Верховній Раді України було створено депутатську групу з розвитку співробітництва між нашою державою та країнами Африки. Сьогодні до її складу входять близько 20 депутатів. Керівники групи — Ігор Алексєєв та Оксана Білозір. Наступним кроком у пожвавленні українсько-африканського діалогу Руслан Гарбар вбачає створення міжнародного громадського об’єднання — Центру економічного, науково-технічного й культурного співробітництва України з країнами Африки. За словами пана Гарбара, центр може бути офіційно зареєстровано протягом найближчих кількох місяців. Цей проект знайшов досить активну підтримку в деяких африканських країнах, зокрема в Судані, де його підтримують випускники українських вузів, поінформував Руслан Гарбар.

До речі, українські дипломати вважають Судан перспективним напрямом співпраці. Примітно, що для участі в «круглому столі» в МАУП посол цієї країни Ібрагім Аль- Бушира Отман Аль-Кабаши спеціально прилетів з Москви.

Втім, ризики співпраці з країнами Африки — найбіднішого континенту Землі — є великими (що добре відомо тим українським фахівцям, які працювали там ще за Радянського Союзу). За інформацією, яку навів Посол Південно- Африканської Республіки в Україні Деларей ван Тондер, протягом 90-х років частка Африки в загальній кількості найбіднішого населення Землі зросла з 25% до 30%. Частка африканських країн у світовому товарообігу стрімко падає, починаючи з 60-х років, і сьогодні становить лише 2% загального обсягу міжнародної торгівлі. Якщо ж iз неї вилучити частку ПАР, то цей показник скоротиться до жалюгідних 1,2%. 1997 року борг африканських країн оцінювався у $159 млрд., а станом на 2000 рік перевищив $200 млрд. доларів. Як відомо, цими днями ООН обговорює проблему ВІЛ/СНІД. За даними Бі-Бі-Сі, в Африці ця хвороба залишила сиротами понад 11 мільйонів дітей. Континент потерпає від туберкульозу, малярії, лихоманки Ебола, природних катастроф, а також громадянських воєн, тоталітарних режимів.

Сприяти боротьбі з усіма цими лихами повинна робота Африканського Союзу, який замінив Організацію Африканської Єдності (до речі, заснувати його запропонував лідер Лівійської Джамахірії Муамар Каддафі), та програма «Нове партнерство заради розвитку Африки» (NEPAD). Африканський Союз, структура якого де в чому має повторити структуру ЄС (щоправда, рівень інтеграції в АС буде нижчим), зокрема має на меті боротися з загрозами тероризму. В Алжирі заплановано створити спеціальний центр з дослідження цієї проблеми.

Стосовно ж майбутнього диктатур в країнах Африки, про яке сьогодні багато дискутують у світлі відставки президента Ліберії Чарльза Тейлора, дуаєн групи африканських послів в Україні, голова дипломатичної місії Алжиру Шеріф Шихі заявив кореспонденту «Дня», що країни-учасниці Організації Африканської Єдності вирішили не визнавати режими, що прийшли до влади в результаті військових переворотів. «Усі країни тиснуть на такі режими», — сказав пан Шихі. У цьому питанні він відзначив особливу роль програми NEPAD, у рамках якої засновано так званий механізм партнерської перевірки, що передбачає спільну відповідальність, взаємоконтроль і звітність між партнерами.

Цікавим прикладом того, як діють нові механізми відповідальності в Африці, можуть бути події останніх двох тижнів у Гвінеї-Біссау. У цій країні військові нещодавно скинули законно обраного президента, колишнього лідера опозиції Кумбу Яла. Причиною стало те, що голова країни розпустив парламент і кілька разів відкладав проведення виборів. Військові заявили, що готові передати владу перехідному уряду. Відповідні консультації тривають iз керівництвом інших країн Західної Африки. А президент Кумба Яла подякував військовим за те, що переворот був безкровним і заявив, що підтримує ідею створення уряду національної єдності й проведення виборів.

Варвара ЖЛУКТЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: