Останні тижні виявилися особливо кривавими: теракти на російських літаках, вибух біля станції метро в Москві, захоплення заручників у школі в Північній Осетії. Трагічні події вже вкотре ставлять перед світом запитання: чи існують дієві методи боротьби з тероризмом? Цими днями в Києві перебував заступник міністра оборони Ізраїлю Зеєв Бойма. Він — представник країни, яка не з екранів телевізорів знає про прояви тероризму. Під час його зустрічей з представниками українського уряду окрема увага була приділена саме боротьбі з терористичною загрозою. Про результати візиту ізраїльської військової делегації, про шанси перемоги над тероризмом, про врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту — в інтерв’ю з паном Зеєвом БОЙМОЮ.
— Чи не могли б ви розповісти про мету свого візиту до України?
— Головна наша мета — відновити зв’язки у військовому співробітництві. Я передав запрошення міністру оборони України Євгену Марчуку від глави військового відомства Ізраїлю про відвідання нашої країни. Сподіваємося, що цей візит відбудеться в кінці нинішнього місяця. Наша делегація провела численні зустрічі в Києві, на яких обговорювалося дуже багато питань. Україна й Ізраїль мають взаємну зацікавленість у розвитку військової співпраці. Зараз зарано конкретизувати, які саме проекти дві країни можуть утілювати у цій сфері. Поки що ми проходимо підготовчий етап.
— Чи можна буде конкретніше говорити про проекти військової співпраці після візиту до Ізраїлю української делегації? Які очікування в Тель-Авіві пов’язують iз цим?
— Дуже важливо, що Україна зараз разом із міжнародною спільнотою допомагає встановити мир на Близькому Сході. На особливу увагу заслуговує участь у стабілізації Іраку. Не секрет, що в близькосхідному регіоні саме ця країна на чолі з Саддамом Хусейном була найбільш ворожою до Ізраїлю. Під час першої війни в Перській затоці наша держава постраждала від 39 ракет типу «Скад», випущених Саддамом. Ірак у період його правління був реально великою загрозою. Ми дуже раді тому факту, що українські сили присутні там під міжнародним командуванням. Україна стала важливим учасником процесу стабілізації в регіоні. Ще хотів би згадати про діяльність вашого миротворчого інженерного батальйону у Південному Лівані. Це заспокоює ситуацію на нашому нестабільному кордоні. Тому візит міністра оборони України до Ізраїлю дуже важливий. Ми маємо взаємний інтерес на Близькому Сході. Є ще одне значне питання, яке, певен, буде обговорюватися під час візиту Євгена Марчука до Ізраїлю. Йдеться про нерозповсюдження зброї масового знищення. Ми дуже занепокоєні через те, що Іран досі продовжує споруджувати свої ядерні об’єкти. І хоч певний дипломатичний тиск на Тегеран відбувається зі сторони європейських держав і США, іранці надалі удосконалюють ядерну програму. Поки що бракує тиску міжнародної спільноти. Необхідно вжити жорстких заходів, аби іранці не створили атомну бомбу. Недавно Іран випробував ракету «Шіхаб-3» із дальністю польоту понад тисячу кілометрів. Це означає, що така ракета є загрозою не лише для Ізраїлю. Кожен європеєць мусить себе запитати: для яких цілей іранці розвивають ракети з такою дальністю?
— Ви піднімали «іранське питання» під час зустрічей в Києві?
— Усі, з ким я зустрічався, висловили однакове ставлення — занепокоєння щодо того, що відбувається у двох питаннях — міжнародний тероризм і розповсюдження зброї масового знищення. Загроза, яка іде від екстремістських ісламських угруповань проти вільного світу, вимагає міжнародної спільноти співробітництва на найвищому рівні.
— Світові мас-медіа досить часто повідомляють про наміри Ізраїлю атакувати Іран, оскільки той споруджує ядерні об’єкти. Наскільки це відповідає дійсності?
— Я б не хотів вдаватися в якісь деталі. Але можу нагадати, що 23 роки тому тодішній прем’єр-міністр Ізраїлю Менахем Бегін наказав розбомбити атомний реактор в Іраку. У 1981 році майже весь світ засудив цю атаку, заявивши, що вона є порушенням міжнародного права. Минуло лише десять років, коли Саддам Хусейн напав на Кувейт. Саме тоді світ зрозумів і оцінив далекоглядність Менахема Бегіна. Зараз ми знаходимося у більш-менш подібній ситуації. Проте Ізраїль віддає перевагу тому, аби міжнародна спільнота спробувала зупинити іранців дипломатичними заходами. Звичайно, Ізраїль має власний погляд з приводу безпеки. Якщо того вимагатиме ситуація — ми готові вдатися до будь-яких засобів.
— Міжнародна спільнота уже чимало зробила для боротьби з тероризмом. Відбулося навіть дві війни — в Афганістані та Іраку. Проте події останніх тижнів показують, що до перемоги над тероризмом дуже далеко...
— Світ вжив ще не достатньо зусиль. Ірак, Афганістан — один із правильних шляхів розправлятися із терором. Але не достатній. Тому що передовсім досі не налагоджена співпраця між демократичними державами. Візьміть, приміром, що відбувалося навколо Іраку. Президент США Джордж Буш дуже добре проаналізував ситуацію, аби донести світу про загрозу, яку становив Ірак часів Саддама Хусейна. Але з ним вступили в гостру дискусію союзники з Західної Європи — Франція і Німеччина. Подивіться, що відбувається сьогодні з Францією? До чого призвела політика нейтральності, якої дотримувався президент Жак Ширак під час війни в Іраку? Вони сподівалися, що неучасть надасть їм імунітет від терактів. Однак нещодавно стало відомо про захоплення в заручники двох французьких журналістів. Це має нарешті стати уроком — від тероризму не можна втікати або ховатися. Він усе одно вас дістане. Усім світом потрібно боротися проти тероризму. Тут чимало чого треба зробити. Я навів лише один приклад.
Це, до речі, також причина мого візиту. Світ повинен дійти розуміння реальної загрози тероризму. Якщо вільні країни досягнуть цього розуміння, то їм буде легше об’єднатися для антитерористичної боротьби. Ми зможемо перемогти терор.
— Яким чином можна побороти тероризм?
— Існує чимало інструментів. Один із них ви згадали — прямі військові операції. Інший засіб — перекриття фінансових потоків. Із тих пір, як світ став великим глобальним селом, дуже легко для будь-кого передати гроші з однієї частини планети в іншу. Існує кілька країн, які законодавчо встановили спеціальні правила, що унеможливлюють потік грошей, для яких остаточна зупинка — терористична організація. Вони отримують гроші від багатьох країн зі всього світу — навіть демократичних. Приміром, європейські держави направляють гроші для бідних людей або на освітні системи тієї чи іншої країни. Але в кінці кінців ці кошти потрапляють на фінансування терористичної активності. Тому треба ще чимало зробити, ми лише на першому етапі. Але, думаю, нарешті світ зрозумів, наскільки серйозним і масштабним противником є тероризм. Насправді немає різниці між Нью-Йорком, Москвою, Маракешем, Мадридом, Тель- Авівом, Кенією чи Балі. Це один і той же терор, який іде від ісламістських екстремістів. Тому демократії повинні себе захищати.
— Уже майже чотири роки в Ізраїлю триває інтифада. Чи не достатньо було цього терміну для Палестини та Ізраїлю, аби зрозуміти необхідність поновлення переговорного процесу? Фактично стільки ж років очолює ізраїльський уряд Аріель Шарон. Як би ви оцінили його політику за цей період?
— Політика Аріеля Шарона ґрунтується на двох факторах. Перший — безпека. Він намагається звести до мінімуму явище терору. У цьому плані дії уряду досить успішні. Другий фактор — політика. На жаль, ми не бачимо зустрічної волі палестинців співпрацювати у цій сфері з Ізраїлем. Ясір Арафат перешкоджав іншим політикам iти на контакт з Ізраїлем. А з Арафатом не має наміру вести переговори Ізраїль. Він — основна перешкода відновлення мирного врегулювання. Він навіть не збирається проводити реформ згідно зi взятими Палестиною зобов’язаннями в рамках плану «дорожня карта». В автономії процвітає корупція. Гроші, які надходять у вигляді допомоги з Європи, осідають в кишенях чиновників... При всьому цьому Шарон вирішив в односторонньому порядку розпочати план виселення поселенців із сектора Газа. Ми сподіваємось, що цей крок дозволить згодом відновити мирний процес. Але все залежить від того, чи з’явиться в Палестині рішучий, поміркований і відповідальний лідер.
