Чи помилялося і чому помилялося наше національне керівництво перед початком війни з Іраком, вважаючи, що той має зброю масового знищення (ЗМЗ) — зрештою, питання, яке повинні дебатувати політики, а остаточно вирішувати — виборці. Але два аспекти цієї справи, які мають зловісні наслідки для нашої національної безпеки, потребують терміновішої реакції: питання про ЗМЗ завдало великих втрат довірі до США в усьому світі; крім того, з’ясувалося, що розвідувальні можливості США є прикро недостатніми.
Америка сьогодні панує у світі, однак вона не всемогутня. Отже, Америка має, коли це потрібно, бути в змозі мобілізувати справжню та щиру підтримку інших країн, особливо своїх близьких союзників. Вона зуміє зробити це тільки в тому разі, якщо їй довірятимуть.
Те, що довіра до США зазнала шкоди, не підлягає обговоренню. Це дуже серйозно, коли наддержава №1 у світі розпочинає війну, обравши приводом для неї те, що згодом виявляється фальшю. Численні опитування громадської думки свідчать, що в усьому світі підтримка зовнішньої політики США зменшилася. Яскраво проявляються обурення нещодавньою поведінкою Америки та недовіра до лідерів Америки навіть у країнах, які брали участь у коаліції в Іраку. Довіра — необхідна складова могутності, і її втрата прямо позначається на нашій довготривалій національній безпеці. Америка, яка має перевагу, але не користується довірою — це ослаблена в міжнародному плані країна.
Першою лінією оборони нашої країни, а також і відправною точкою для ефективної політики із забезпечення глобальної безпеки є надійна розвідка США, що користується довірою міжнародної спільноти. Сумним фактом є те, що в іракській кризі американська розвідка була не на висоті. Причин цієї невдачі багато, але найочевиднішої є відсутність ефективних ресурсів агентурної розвідки, що посилюється надмірною довірою до іноземних розвідувальних служб (прикладом чого є сфабриковане повідомлення про уран із Нігеру).
Довгі роки Сполучені Штати були взірцем новаторства в науково-технічній розвідці проти Радянського Союзу, арсенал озброєнь якого також сильно залежав від науки та технології. Відповідно, Сполучені Штати були добре інформовані про масштаби виробництва й розгортання систем зброї і навіть про плани війни свого наймовірнішого стратегічного противника.
Що стосується Іраку, тут все було навпаки. Сполучені Штати, як нам зараз відомо, були слабо інформовані не тільки про рівень іракських військових можливостей, але також про військові й політичні плани Іраку. Це свідчить про те, що засоби, які використовувалися для виявлення з достатньою точністю природи й розмірів радянського арсеналу, не дозволяли розгадати відносно відсталі військові можливості Саддама Хусейна, або здійснити проникнення в його примітивний правлячий режим, навіть попри те, що значна частина іракського населення ненавиділа його.
Не існує виправдань для неадекватності розвідувальної служби, яка забезпечує основу для прийняття рішень і формулювання політики США. Хоч Ірак був автократією, він був набагато уразливішим для проникнення, ніж тоталітарний Радянський Союз. Він, безумовно, був набагато більш пористим, ніж сучасна Північна Корея. Просто неприйнятними є неправильні висновки й неточна інформація, що базувалися (як нам сьогодні відомо) переважно на екстраполяціях і гіпотетичних висновках. Очевидні недоліки американської розвідки, якщо їх не усунути, є дуже великим ризиком для майбутнього.
Сьогодні, в умовах періоду після «холодної війни», позначених більшою різноманітністю, доступ до достовірної політичної розвідувальної інформації, яку забезпечує агентурне проникнення у вищі ланки управління потенційних противників, є необхідною вимогою для прийняття відповідальних рішень у сфері глобальної політики. Тому питанням високої національної терміновості є якомога швидше прийняття низки заходів, які дали б нашим політикам, відповідальним за прийняття рішень в інтересах нації, надійніше підгрунтя для вироблення політичного курсу, який користуватиметься міжнародною підтримкою. Зокрема:
— адміністрації слід чесно визнати, що Сполучені Штати було дезінформовано щодо стану й рівня іракських озброєнь — факт, який вже є очевидним для більшої частини планети;
— потрібна реорганізація розвідувального співтовариства; необхідно в терміновому порядку вжити відповідних заходів у цьому напрямі. Для відновлення довіри необхідно підвищити відповідальність і підзвітність;
— невеликому комітету досвідчених людей, яким адміністрація довіряє (відповідно, в цьому комітеті не повинно бути її критиків на кшталт вашого покірного слуги), потрібно доручити в короткий термін розробити й подати президенту план зміни пріоритетів та modus operandi розвідувального співтовариства, зробивши більший акцент на створення ефективної агентурної розвідки.
Загроза нашій національній безпеки є настільки серйозною, що неможливо вирішувати вищезазначені завдання у традиційний спосіб. Нас не може влаштувати звичайний підхід, який полягає в тому, що справу доручають високопоставленій комісії, яка працює без поспіху. Ще гіршим було б покласти цю справу під сукно. Якщо панівна у світі нація буде сліпою, то вона зможе відбити загрозу тільки тоді, коли небезпека буде вже неминучою. Лідируюча роль Америки у світі має право розраховувати на більше. Слово Америки знову має стати незаперечним для всього світу.
ДО РЕЧI
Прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер готовий провести розслідування діяльності розвідувальних служб, які повідомляли про наявність у поваленого режиму Іраку забороненої зброї масового знищення. «Ми скоро оголосимо про те, як будемо діяти в цьому питанні», — повідомив офіційний представник канцелярії прем’єр-міністра. Раніше президент США Джордж Буш погодився на незалежне розслідування аналогічних дій американської розвідки в Іраку. Днями Буш прийняв у Білому домі Девіда Кея, колишнього главу групи американських експертів, які займалися пошуками зброї масового знищення в Іраку та не знайшли її слідів. Про зміст їхньої розмови нічого не повідомляється, хоч прес-секретар Білого дому Скотт Макклеллан розцінив її як «дуже конструктивну».
Тим часом рейтинг президента США продовжує падати. Про це свідчать результати нових опитувань громадської думки, опубліковані на початку тижня. 54% учасників дослідження телекомпанії CNN та газети USA Today заявили, що готові голосувати на листопадових виборах за Керрі, якщо демократи на своєму з’їзді висунуть саме його кандидатуру в президенти. Бушу віддали перевагу 46% респондентів. За даними USA Today, основні причини невдоволення американців Бушем — спад в економіці та військова операція в Іраку. Менше 50% опитаних сказали, що початок війни з Іраком був виправданим, повідомляє газета.
