Верховний комісар ООН з прав людини Мері Робінсон заявила, що у вересні цього року піде у відставку. Робінсон завжди підтримували держави Західної Європи, багато арабських і країни, що розвиваються. Колишній президент Ірландії, пані Робінсон критикувала США за їхні дії в ході антитерористичної операції в Афганістані, за умови утримання полонених талібів і членів «Аль-Каїди» на базі в Гуантанамо. Від Мері Робінсон діставалося Росії за дії в Чечні, Китаю — за політику в Тибеті і дії проти секти «Фалуньгун», Ізраїлю — за палестинців, палестинцям — за ізраїльтян; Зімбабве, Колумбія, Індонезія і багато інших також неодноразово отримували зауваження від верховного комісара ООН з прав людини. Але відставку Мері Робінсон оглядачі оцінюють як перемогу Вашингтона в закулісній боротьбі.
«Зруйновані 11 вересня будівлі можна побудувати заново. Але якщо зваляться колони міжнародної системи, відновити їх буде набагато складніше», — сказала минулої осені Мері Робінсон, коментуючи початок антитерористичної операції. «Ми бажаємо пані Робінсон успіху в її майбутніх починах, і будемо консультуватися з Генеральним секретарем ООН Кофі Аннаном стосовно кандидатури її наступника», — заявив учора офіційний представник Держдепартаменту США Річард Баучер, передає АП.
Уперше про своє рішення піти Робінсон заявила минулого рокуі, коли закінчився перший термін її повноважень. Але тоді Генеральний секретар ООН Кофі Аннан переконав Мері Робінсон залишитися ще на чотири роки. Тепер же, на думку впливової міжнародної правозахисної організації «Human Rights Watch», США переконали Аннана не просити Робінсон залишитися.
Якщо насправді все відбувалося саме так, можна вважати, що Вашингтон, зокрема, просто відігрався в Комісії з прав людини. Минулого року Сполучені Штати не було переобрано до цього органу ООН. Американські офіційні особи постійно обурювалися тим, що в той же час до складу Комісії увійшли Судан, Куба і Сирія, що критикуються тією ж Мері Робінсон за порушення прав людини. Не виключено, що Вашингтон в черговий раз продемонстрував силу свого впливу, яка не залежить від такої формальності, як членство в одній із структур ООН.
