Мер Праги Томаш ГУДЕЧЕК здобув популярність серед українців, заявивши 5 лютого цього року, що не прийматиме українського президента Віктора Януковича, який мав у квітні здійснити візит у Чеську Республіку. У своєму виступі на V Київському безпековому форумі Гудечек наголосив: прагнення українського народу створити альтернативу путінській Росії потребують «великої громадянської мужності і забезпечення контактів із Заходом». При цьому, розпочинати треба зі столиці Києва, де добре розвинена громадянське суспільство. «Якщо у вас вистачить мужності на такий крок, то, насамперед, такий крок має розпочинатися саме з Києва, де найбільше розвинуто громадянське суспільство, університети, студентство, найкраще підгрунтя для плюралізму і суспільного дискурсу. Якщо це відбудеться, то Київ може стати ще раз «матір’ю міст руських», і це буде найкраще, що може статися для України, для Європи і, зрештою, для Росії також», — заявив мер Праги. «Слава Україні!» — додав він на закінчення свого виступу, зірвавши оплески в аудиторії.
Розмова з паном Гудечеком відбулася після його зустрічі з претендентом на крісло мера в Києві Віталієм Кличком.
— Чи ділилися ви з ним своїми порадами, як перемогти на виборах?
— Ні, я не давав йому жодних порад. Але я побачив, що пан Кличко боротиметься на цих виборах. Він вірить у свою перемогу. У розмові зовсім не йшлося про вибори, а про майбутнє Києва. Він поділився думками, якою може бути співпраця, у разі його перемоги на виборах. Пан Кличко розповів, яким бачить майбутнє Києва і як міг би співпрацювати з Прагою.
— Пане Томаше, а як сталося так, що ви географ за освітою стали політиком?
— Я досі продовжую навчатися в університеті. Три роки тому вступив до політичної партії, що її заснував пан Шварценберг. І потім усе відбувалося своєю чергою.
— А чим ви мотивувались у своїй заяві, що Прага не буде приймати Януковича, якого ваш президент запросив, ще восени минулого року відвідати Чеську Республіку у квітні цього року?
— У мене була така особиста позиція за мешканців міста, пражан, які не хочуть бачити такого президента. І це була відверта позиція, на якій я стою. Можливо, це була дуже агресивна заява, але згодом ця ситуація стихла.
— Скільки я стежу за парламентськими виборами у вашій країні, то бачу, що комуністична партія набирає постійно 14 відсотків. Чим ви можете пояснити такий феномен?
— Ті виборці, які голосують за комуністів, є літні люди. Але їх кількість зменшується. З іншого боку, крім прихильників комуністів, у 14 відсотків входить протестний електорат. Вони не хочуть голосувати ні за лівих, ні за правих, і віддають свої протестні голоси.
— Під час останніх президентських виборів у вашій країні з боку мас-медіа лунала критика, що на таку посаду балотуються політики дуже похилого віку, що Земан, що Шварценберг. Чому так сталося, що за цю посаду змагалися релікти, дуже старі політики?
— Справа в тім, що серед усіх кандидатів, вони були найбільш поважні і сприйнятими людьми. Вони мали більше досвіду. І серед усіх, хто був, вони були найкращими.
— А у вас немає амбіцій у майбутньому стати прем’єром? Адже дуже часто мери столиць балотуються у президенти чи стають прем’єрами.
— Ні, поки що у мене не було таких амбіцій.
— У пресі було повідомлення, що чеський парламент нібито виступив проти запровадження санкцій проти Росії. Можете поясните, що там було насправді?
— Справді, в самій владі і в партіях є різні думки щодо цього питання.
— Але ж чеський парламент повинен дотримуватися позиції, яку ухвалили на Європейській Раді?
— На жаль, міністр закордонних справ, прем’єр представляють різні політичні сили. І тому у них різні думки щодо цього питання.
— Днями ваш президент Земан закликав НАТО розмістити війська на українській території у разі вторгнення Росії на схід України. Чи підтримують в Чехії таку думку?
— Це була його заява, але я не можу сказати, що зараз існує єдина думка між президентом, прем’єром і міністром закордонних справ. Але можу зауважити, що в Празі твердо підтримують територіальну цілісність України.
— Чи може Прага приєднатися до санкцій ЄС?
— Ні. Хоча місто може висказати свій погляд на це питання. Ми просто можемо надавати медичну, освітню допомогу, щоб підтримати Україну. Одразу після трагічних подій на Майдані з Чеської Республіки надійшли кошти. Певну кількість поранених було доправлено на лікування до Праги коштом міста. Тільки такими діями ми може допомагати.
Позавчора я був в одній із лікарень, де лікувались майданівці. Деякі з них ідуть на поправку, але, на жаль, одному пацієнту, якому вже зробили багато операцій, доведеться ампутувати ногу.
— Яка ситуація з українцями, які мешкають у Празі?
— Українська меншина визнана в Празі, бо у нас багато українців. Я особисто сам контактував з українськими громадами, які виступали з ініціативами підтримки України. Зараз фактично кожного тижня відбуваються зібрання, концерти і недавно за моєї ініціації відбувся великий концерт на підтримку України.
— Якими ви бачити майбутні відносини між Прагою та Києвом?
— Сьогодні зранку ми зустрічалися з главою київської адміністрації паном Бондаренком. Під час зустрічі ми домовилися, що 10 спеціалістів запросять до Праги для обміну досвідом. Такі обміни будуть постійними.
— А чи йшлося про обмін студентами й учнями, чи є такі програми в Празі, адже саме це може наблизити Україну до Європейського Союзу?
— У самій Празі таких програм і таких можливостей немає, але є фонди для співпраці між ректорами всіх вишів. Зараз йде обговорення про те, що обміни студентами між різними вишами будуть обов’язковими. Про це зокрема ми говорили на зустрічі з мером Львова Андрієм Садовим. У цьому плані вже є конкретні напрацювання.
— Часто кажуть, що в Чехії був свій Гавел, у Польщі Валенса, які були символами революцій і розриву з комуністичним минулим. Чи бачите ви такі фігури в Україні, які могли стати подібними символами?
— Вацлав Гавел все-таки був аполітичним діячем, він не належав до жодної політичної сили. Він більше працював на громадськість і таким чином впливав на розрив країни з тоталітарним режимом. А в Україні існуючі лідери так чи інакше зв’язані з політичними партіями. І вони не підпадають у ті рамки, в яких діяв Вацлав Гавел.
— На вашу думку, що має зробити євроспільнота, аби Україна швидше наближалась до ЄС?
— Звичайно, Україна відноситься до Європи. Тут є дуже багато сусідів, зокрема прибалтійські, тому вона є невід’ємною частиною Європи. І на своєму рівні — на рівні столиць — ми можемо заради інтеграції України виступити обмінами студентів, лікарів та інших. І саме таким чином наблизити Україну до Євросоюзу.
