За словами екс-прем’єра, він не хоче, «подібно до президента Назарбаєва, породжувати новий вождізм». «Казахстан без Назарбаєва!» — під таким лозунгом, вважає Кажегельдін, повинна діяти об’єднана опозиція, домагаючись проведення політичної та конституційної реформ, які «не допустять надалі появи на казахстанський землі диктатури», а також гарантуватимуть «прихід опозиції до влади на чесних виборах, забезпечення соціальної справедливості та рівності можливостей». Кажегельдін закликає до якнайшвидшого проведення надзвичайного з’їзду ДВК, щоб запобігти спробам влади юридично ліквідувати організацію. За його словами, певна авторитетна міжнародна організація готова взяти з’їзд під свій патронат. Екс-прем’єр також планує запросити на з’їзд представників політичної еліти Заходу. Кажегельдін бачить політраду «Демократичного вибору Казахстану» прообразом майбутнього уряду національної єдності, який керуватиме країною в перехідний період. «Назарбаєв не вірить, що опозиція може зімкнути ряди такою мірою, але нам доведеться його засмутити», — заявляє Кажегельдін.
Тим часом казахстанська влада вирішила довести, що рівноправність, про відсутність якої заявляє опозиція, насправді існує. Принаймні, в «місцях не дуже віддалених», а саме в пенітенціарних установах, де утримують лідерів ДВК Галімжана Жакіянова та Мухтара Аблязова — колишнього губернатора Павлодарської області та колишнього міністра енергетики. Їх засудили на сім і шість років позбавлення волі відповідно за зловживання службовим становищем і незаконну комерційну діяльність. Опозиція ж стверджує, що суд лише виконував політичне замовлення. Тепер, стверджують соратники Жакіянова і Аблязова, «в’язнів совісті» утримують в жахливих умовах. За їхнiми вiдомостями, в колонії загального режиму під Кустанаєм, де відбуває строк Жакіянов, немає каналізації та гарячої води, а на Аблязова тюремники нацьковують інших ув’язнених.
Однак голова комітету карно-виправної системи міністерства юстиції Казахстану Петро Посмаков, не заперечуючи, що життя ув’язнених аж ніяк не солодке, стверджує, що умови рівні для всіх засуджених. Обвинувачення в переслідуванні Жакіянова та Аблязова тюремниками він назвав брехнею. «Всіх ув’язнених утримують згідно з правилами внутрішнього розпорядку і проживають вони не в камерах, а в гуртожитках по 30—50 засуджених. Це на Заході камери, а у нас — гуртожитки, схожі на просту казарму», — розповів журналістам Посмаков. За його словами, Мухтар Аблязов пакує обмундирування, робочу форму і рукавички у швейному цеху колонії загального режиму під Кокшетау, а Жакіянов відмовився працювати. Голова комітету карно-виправної системи додав, що у засуджених опозиціонерів є шанси на дострокове звільнення. Амністія та помилування залежать від волі президента і рішення парламенту Казахстану. Але в будь-якому разі, заявив Посмаков, Аблязов і Жакіянов повинні усвідомити свою провину й розкаятися.
