У травні було заморожено рахунки ще однієї опозиційної
газети «Політика», після публікації в ній таємних урядових документів.
Коли редактор газети засудив дії уряду як політично вмотивовані, київський
прокурор відразу звинуватив його у наклепі. Нині «Політика» не видається.
4 червня районний суд задовольнив позов міністра внутрішніх справ Юрія
Кравченка, який звинуватив «Киевские ведомости» в наклепі. Газета подала
апеляцію проти цього рішення. Однак її редактор вважає, що українські судді
є надто слабкими, аби протистояти тиску уряду.
I Із наближенням президентських виборів, що мають відбутися у жовтні
наступного року, тиск на пресу посилиться. Леонід Кучма вже розпочав нападати
на засоби масової інформації, що належать іноземцям: один із чотирьох національних
каналів належить російсько-українському спільному підприємству, інший —
американсько-українському. А міністр інформації Зіновій Кулик нещодавно
оголосив, що переоформлення ліцензій на приватні теле- й радіостанції буде
перенесено з 2000 на 1999 рік, — завдяки чому уряд матиме ще один важіль
проти незалежних станцій у рік президентських виборів».
«Економіст», 29 серпня-4 вересня
«Залежна від російської економіки, слабка Україна повільніше розпочинала
реформи, ніж її могутня сусідка, і тепер чекає на завершення кризи, що
струсонула слов’янського велетня. Саме за таких обставин до Києва прибуває
із дводенним візитом президент Ширак, який, за словами речника Єлісейського
палацу, намагатиметься підтримати Україну, щоб вона настійно проводила
реформи попри нинішні труднощі. Президент «висловить свою підтримку зусиль
щодо реформування економіки Україною, яка веде переговори із МВФ про нову
позику», — сказала Катрін Колонна.
Україна є третьою після Ізраїлю та Єгипту за обсягом отримуваної допомоги
від США, які зробили все, аби спонукати цю нову державу позбутися ядерної
зброї, успадкованої від колишнього Радянського Союзу. Однак, попри це,
Київ приваблює менше інвесторів, ніж Росія чи держави Центральної Європи.
Зокрема, через недосконале законодавство й незграбність державних службовців.
Доля торгівлі Франції з Україною є незначною й становить лише 2 відсотки.
Франція інвестувала в Україну у сім разів менше, ніж Німеччина, у дев’ять
разів менше, ніж США, і навіть менше, ніж Угорщина. Жак Ширак, який здійснює
перший візит керівника Французької Республіки до країни, що здобула незалежність
сім років тому, обов’язково «заявить про підтримку Францією незалежності
й територіальної цілісності» України і «визнання сміливих зусиль, здійснених
нею».
«Ліберасьйон», 2 вересня
«У частини бульвару Санта Моніка, де в крамницях із написами кирилицею
на вітринах виставлена ковбаса, російська економічна криза викликає збентеження,
фаталізм і навіть байдужість.
Проте, ознайомившись із заголовками газет, емігранти із колишнього Радянського
Союзу не висловлюють здивування. Вони лише здвигають плечима: все це дуже
передбачувано, цьому безладдю ніколи не буде кінця, навіть якщо піде у
відставку президент Борис Єльцин.
«Все залишиться по-старому, може навіть стане гірше», — каже Наталя
Мошлек, службовець банку, яка виїхала з України 18 місяців тому й має родичів
там».
«Лос-Анджелес таймс», 29 серпня
«Із поширенням та інтенсифікацією кризи, котра «каламутить» глобальні
фінансові ринки, з’являється дедалі більше ознак, що вона затримає поступ
капіталізму західного штибу. Найочевиднішою ілюстрацією цього є Росія.
Після фактичного колапсу російської економіки минулого місяця, виникає
щораз більше припущень про відродження соціалізму в цій країні».
«Вашингтон пост», 4 вересня
«Спустошливе захворювання, яке руйнує російський рубль і банки, стало
уражати повсякденну торгівлю в супермаркетах та овочевих магазинах із тривожними
наслідками не лише для простих громадян, але й для російського уряду. У
багатьох продовольчих і непродовольчих магазинах закінчуються товари широкого
вжитку, починаючи від рису — до телевізорів. Більше того, оптовикам стає
дедалі важче поповнювати свої запаси».
«Нью-Йорк таймс», 4 вересня
Підготував Микола СІРУК, «День»
