Напередодні цієї зустрічі Наталя Мельничук, яка очолює у Києві Центр документації та інформації НАТО, стверджувала, що цей захід — явище унікальне. До постійного складу комісії входять посли країн-членів НАТО, що постійно перебувають у штаб-квартирі альянсу і опікуються усіма поточними справами союзу. Це є головна структура НАТО, що приймає остаточні рішення на політичному рівні. «Але, звичайно, це все є в Брюсселі. І те, що посли відвідають Україну — надзвичайно важлива подія. В принципі розуміється, що коли вони збираються будь- де, чи то в штаб-квартирі НАТО, чи то в Києві, як нині, разом з міністром закордонних справ України Борисом Тарасюком, — то все, що вони вирішать, є твердим законом», — зауважила Наталя Мельничук.
Що ж надалі у відносинах України з НАТО має стати твердим законом? 1 березня заплановано обговорення вимог Хартії про особливе партнерство та поточного плану співробітництва між НАТО та Україною і його уточнення у разі потреби за окремими напрямками. Головних напрямків чотири — економічна безпека, оборонна реформа, співпраця у галузі науки та у справі протидії надзвичайним ситуаціям. Донині в межах програми НАТО «Наука заради миру» українські науковці отримали понад 480 грантів. Проте альянс зацікавлений в активізації участі української наукової спільноти в своїх наукових програмах.
Військові проекти охоплюють як уже досить традиційний напрям щодо спільного навчання підрозділів, так і поки що не досить традиційній. Йдеться про розгляд «Плану дій» з метою визначення пріоритетів співробітництва у галузі озброєнь між НАТО та Україною. Щодо взаємодії на випадок надзвичайних ситуацій, то цього року в Україні заплановано провести перший широкомасштабний захід в рамках євроатлантичної ініціативи реагування — навчання «Закарпаття-2000». На них у вересні буде залучено особовий склад та техніку країн НАТО та держав-партнерів для відпрацювання допомоги Україні на випадок стихійної повені. На кшталт тієї, що насправді трапилась на Закарпатті два роки тому. Будуть і власне військові навчання, зокрема «Щит миру-2000» на Яворівському полігоні. Але цього разу чи не вперше альянс досить жорстко поставив перед Києвом питання про необхідність якнайшвидшої ратифікації так званих угод SOFA. Ці угоди визначають правовий статус сил, що беруть участь в заходах «партнерства» на території України і забезпечують необхідний правовий захист військ країн НАТО. Напередодні зустрічі комісія Україна—НАТО з боку альянсу було поширено роз’яснювальні документи, де наголошується, що ці угоди не передбачають створення іноземних баз на території країни перебування і не означають права на постійне розміщення сил альянсу в Україні. Проте деякі країни НАТО вже відмовляються від спільних заходів на території тих держав, де натовські підрозділи не буде захищено угодою SOFA. Відтак, якщо це питання не буде вирішено найближчим часом, то Україна може втратити ті економічні вигоди, які вона мала донині і сподівається мати надалі — за рахунок перетворення Яворівського полігону на навчальний центр армій країн «партнерства заради миру».
Посли країн НАТО після проведення засідання та зустрічей з головою Верховної Ради, прем’єр-міністром та міністром оборони мають намір вдатись до роз’яснювальної роботи в регіонах України. Вони хочуть побувати у Харкові, Донецьку, Дніпропетровську та Одесі.
