Уряд Сполучених Штатів висловив сумнів у правдивості інформації, наданої пакистанцем Ханом Чоудхарі щодо того, нібито його країна планувала завдати Індії превентивного ядерного удару у квітні цього року. Речник держдепартаменту США Джеймс Рубін заявив, що «його відомство відзначило значні суперечності у всій цій історії в тому вигляді, як про неї розповідала преса».
Статті про якусь важливу інформацію щодо індо-пакистанського ядерного суперництва, що її мав надати неназваний пакистанець, причетний до ядерної програми своєї країни, з’явилися у західній пресі ще тиждень тому.
І от три дні тому Хан «засвітився» на прес-конференції у Сполучених Штатах. Серед його повідомлень одне вразило уяву громадськості, як Заходу так і обох країн Індостану: Хан заявив, що його країна планувала завдати Індії превентивного ядерного удару «після того, як пакистанський уряд отримав інформацію, що Індія планує завдати ядерного удару по Кохутті» — головному місцю розташування ядерних лабораторій Пакистану біля столиці країни Ісламабаду. Рішення про це нібито було ухвалено на нараді вищого військового та політичного керівництва Пакистану в Хушабі, де головував начальник генштабу генерал Джехангір Кармат і де, за словами Хана, був присутній і він сам як член Комісії з ядерної енергії Пакистану (КЯЕП). Хан заявляє, що він та четверо його колег наступного дня направили листа з протестом проти цього рішення до керівника ядерної програми країни. Перебіжчик також повідомив, що агенти пакистанської служби безпеки утримують його дружину, а 5-річний син залишився із своїми дідусем та бабусею у Пакистані. Сам він після погроз із боку спецслужб змушений був залишити країну.
Решта інформації, наданої Ханом, не стала новиною: і про допомогу пакистанцям у їхній ядерній програмі з боку Китаю, і про сприяння з боку самого Пакистану розробці іранської атомної бомби в обмін на нафту.
У цій історії спостерігачів бентежить, крім усього іншого, те, що Ханом не наведено доказів його причетності до пакистанської ядерної програми (крім фотокопії посвідчення працівника КЯЕП), а також те, що очевидними є спроби Хана продати свою інформацію якнайдорожче — за надання йому політичного притулку в США і американського громадянства.
Однак, навіть якщо звинувачення Хана не відповідають дійсності, абсолютно очевидно, що керівництвом як Індії, так і Пакистану прораховуються усі варіанти, в тому числі й застосування ядерної зброї першими. Хоча пакистанський міністр закордонних справ Гохар Аюб Хан заявляє, що Пакистан ніколи не планував першого удару по Індії, як ядерного так і звичайного, однак не варто нехтувати тим, що «заряджена рушниця рано чи пізно має вистрілити».
Тим часом гонка озброєнь у регіоні триває. За повідомленнями з Делі Індія має намір створити власний ядерний підводний флот.
