Суперечки між США і Росією з приводу планів США розмістити елементи ПРО в Європі знову розпалюють пристрасті. Постійні протиріччя з Польщею щодо умов, на яких вона готова буде розмістити в себе ракети-перехоплювачі, призвели до того, що США натякнули про можливість розгляду Литви в ролі альтернативного місця розміщення своїх ракет. Подібний натяк покликаний вчинити додатковий тиск на Польщу, щоб вона стала гнучкішою в переговорах, утім, ідея американців розмістити військові бази в країні, яка колись входила до складу Радянського Союзу, викликала обурення Кремля.
У червні головний уповноважений США в переговорах з цього питання Джон Рут вилетів до Литви для короткого викладу уряду цієї країни стану справ у переговорах між Польщею та США. Америка має намір розмістити десять ракет-перехоплювачів у Польщі й передову протиракетну радіолокаційну станцію в Чеській Республіці. Цього тижня державний секретар Кондоліза Райз відвідала Прагу для підписання угоди з Чехією, тоді як переговори Польщі й США залишаються в патовій ситуації.
Незважаючи на те, що Державний департамент США не став надавати переговорам Рута у Вільнюсі про можливість альтернативного місця розташування ракет формального характеру, міністерство оборони підтвердило, що Америка розглядатиме й інші варіанти, якщо переговори з Польщею не вийдуть з глухого кута.
Міністр оборони Литви Юзас Олекас, підтверджуючи свої очікування з приводу того, що Польща й Америка дійдуть угоди, додав, що «Литва розглядатиме можливість участі в ПРО, якщо її про це попросять. Ми повинні зважити всі плюси й мінуси».
Укладанню угоди між Польщею й США заважають два чинники. Польські чиновники хочуть компенсацію у вигляді військової модернізації за рахунок США, а також інших заходів, спрямованих на те, щоб безпека Польщі не постраждала внаслідок подібного розміщення. Так російські офіційні особи натякнули на серйозні заходи у відповідь, якщо Польща розмістить ракети-перехоплювачі.
Протягом останніх місяців офіційні особи США зробили декілька пропозицій, спрямованих на зменшення занепокоєння Росії стосовно своєї безпеки внаслідок розміщення елементів ПРО. Передбачені заходи для зміцнення довіри спрямовані на збільшення прозорості для російського уряду операцій, що проводяться на базі, а також обмеження будь-яких теоретичних загроз, які система може являти для ракетного арсеналу Росії.
На квітневому саміті 2008 року з президентом Бушем у Сочі, тоді ще в ролі президента Росії, Володимир Путін заявив, що він неоднозначно щодо щирості оцінює зусилля США для задоволення вимог безпеки Росії. Путін повідомив ЗМІ, що «звісно, в принципі, можна вжити адекватних заходів для зміцнення довіри й збільшення прозорості». Однак міністр закордонних справ Сергій Лавров нещодавно заявив, що діалог між Росією та США, спрямований на зміцнення довіри, «не зрушив з місця».
Точні деталі того, що пропонують американці, залишаються невідомими, однак російські й американські джерела відкрили їхній основний зміст. Америка запропонувала, щоб представники Росії могли зі згоди уряду приймаючої сторони провести детальне інспектування на базах. Крім того, офіційні особи США запропонували не запускати в дію системи, поки Іран не продемонструє можливість завдання удару по Європі балістичними ракетами. Насамкінець офіційні особи США вказали на те, що вони готові прийняти умови щодо обмеження масштабу систем ПРО, розташованих поблизу Росії, аби вони не несли загрози перевищення можливостей російського ракетного арсеналу.
Переведення цих концепцій в дієве обмеження озброєння виявилося непростим. Передусім залишається незрозумілою роль Росії у визначенні того, чи являтиме Іран загрозу завдання ракетного удару по Європі, що означатиме введення в дію ракет-перехоплювачів у Польщі. Позиція обох сторін протягом років відрізнялася стосовно того, чи являє Іран дійсну загрозу безпеці НАТО.
Російські аналітики давно звинувачують американців у перебільшенні можливостей Ірану для виправдання розміщення систем ПРО в Європі, які насправді спрямовані на завдання зустрічного удару по російському ядерному арсеналу. Офіційні особи США наполягають на тому, що вони не дадуть права вето Росії на розміщення ПРО на Заході.
Крім того, Путін та інші офіційні особи Росії вимагають, щоб Росія мала постійну присутність на елементах системи ПРО для моніторингу їхньої дії. Лавров публічно заявив, що Росія наполягатиме на постійній військовій присутності в місцях розміщення ПРО в Польщі й Чехії, щоб контролювати ситуацію «кожну секунду».
Лідери Чехії й Польщі, пам’ятаючи попередні періоди російської та радянської окупації, категорично відкидають можливість постійної військової присутності Росії. Наступного дня після саміту в Сочі заступник міністра закордонних справ Польщі Вітольд Ващжуковські попередив про те, що «про російську присутність у Польщі не може бути й мови. До подібних заходів вдавалися в минулому, й це більше не повториться». 5 червня міністр закордонних справ Радослав Сікорські ще раз підтвердив, що Польща була готова надати представникам російського уряду «регулярний доступ до баз для інспектування», але не «постійну присутність», якої домагається Москва.
Раніше Чехія й Польща також добивалися дій у відповідь від Кремля, однак офіційні особи Росії відкинули цю ідею як «безглузду», коли мова зайшла про надання представникам Чехії або Польщі доступу до оборонних об’єктів Росії навіть для короткочасного інспектування, й чехи разом з поляками змушені були залишити цю ідею.
У подібній ситуації залишається незрозумілим, які кроки може зробити США, щоб заспокоїти побоювання Росії щодо систем ПРО, завдяки яким Америка значно збільшить свій ракетний арсенал навколо Росії. Наприклад, залишається незрозумілим, чи будуть запроваджені обмеження, як довго вони діятимуть, і чи зможуть вони обмежити спільні програми щодо дослідження й розвитку в сфері ПРО, які США проводить зі своїми іноземними союзниками, такими, як Австралія, Ізраїль і Японія.
Крім того, незрозуміло, як ці заходи застосовуватимуться на практиці. Адміністрація Буша уникає жорстких угод щодо озброєння, які б могли обмежити гнучкість США в швидкому реагуванні на нові загрози. Під час проведення останніх переговорів стосовно обмеження озброєння, проте, російські політики відмовилися від неформальних домовленостей, наполягаючи на наданні офіційного статусу переговорам з боку США, щоб договори мали юридичну силу. Не без підстав російські лідери занепокоєні тим, що наступні уряди Чехії, Польщі, Литви або США можуть просто ухвалити рішення відмовитися від неформальних домовленостей, ставлячи Росію перед доконаним фактом.
Річард ВЕЙЦ — старший науковий співробітник і директор програм менеджменту при Iнституті Хадсона.
