На цьогорічній чотиритижневій конференції ООН, присвяченій виконанню ухваленого 30 років тому Договору про непоширення ядерної зброї (ДНЯЗ), група країн третього світу та низка європейських країн перейшли в наступ на клуб ядерних держав, до числа яких входять США, Велика Британія, Франція, Китай та Росія. Зокрема, створена Мексикою, ПАР, Ірландією, Швецією, Єгиптом, Новою Зеландією і Бразилією коаліція «Вільний від ядерної зброї світ — на порядку денному», яку підтримують 50 країн, вимагає, аби ядерна п’ятірка прискорила процес роззброєння. Речник цієї коаліції міністр закордонних справ Мексики Розаріо Грін запропонувала, аби ці привілейовані країни взяли на себе зобов’язання не застосовувати ядерну зброю першими. Пані Грін також попросила п’ятірку прискорити зняття боєголовок із ракет, покласти край встановленню тактичної ядерної зброї і розширювати зони, вільні від ядерної зброї.
Заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий, який брав участь у цій конференції, сказав кореспондентові «Дня», що деякі позиції коаліції за без’ядерний світ співзвучні ідеї, висловленій на 50-й сесії ГА ООН п’ять років тому президентом Леонідом Кучмою «XXI століття без ядерної зброї». За словами Чалого, Україна, яка відмовилась від ядерної зброї, теж занепокоєна деякими тенденціями, що підривають режим її непоширення. Мова йде про те, що чотири країни: Індія, Пакистан, Куба та Ізраїль не підписали відповідного договору. Причім, перші дві провели випробування ядерної зброї два роки тому. Відмовники обгрунтовують свою незгоду тим, що договір закладає основи для стратегічної переваги ядерної п’ятірки. Пан Чалий також зазначив, що нещодавно деякі ядерні країни прийняли нові принципи щодо застосування ядерної зброї першими, що зменшує поріг ядерної безпеки.
Водночас пан Чалий відзначив і позитивні ознаки: ратифікацію російською Думою договору СТАРТ-2 і договору про всеохоплюючу заборону ядерних випробувань (ДЗЯВ).
Втім, існує ще один камінь спотикання, який заважає подальшому роззброєнню — це протистояння двох ядерних суперваговиків: Росії та Штатів. Вашингтон наполягає на внесенні змін до Договору про протиракетну оборону (ПРО), підписаному 1972 року. Генсек ООН Кофі Аннан, відкриваючи конференцію, заявив, що це може призвести до відновлення гонки озброєнь і створить стимули до поширення ракетних технологій. Держсекретар США Мадлен Олбрайт розповіла делегатам про досягнення Штатів у царині роззброєння. За її словами, після завершення холодної війни Америка скоротила ядерні арсенали на 60 відсотків. Пані Олбрайт вважає, що неможливо за ніч створити умови до повного ядерного роззброєння. Натомість вона наголосила на необхідності адаптації цього договору, щоб врахувати нові реалії, які, на думку американського держсекретаря, полягають у загрозі з боку держав-авантюристів (як от Північної Кореї та Ірану). Відтак американці хочуть створити систему національної протиракетної оборони, яка має захистити територію США від десятка-двох балістичних ракет. Вашингтон запевняє, що мова не йде про порушення стратегічної рівноваги, що склалася між США та Росією.
Однак Москва не збирається в цьому питанні йти на поступки. Про це заявив у своєму виступі перед делегатами 187 країн і під час зустрічі із президентом Біллом Клінтоном міністр закордонних справ Росії Ігор Іванов. Кремль заявляє, що вийде із нещодавно ратифікованого договору, якщо американці розпочнуть розгортання національної протиракетної оборони. Водночас російський міністр запропонував власний рецепт вирішення проблеми, від якої болить голова американських політиків і законодавців. На думку Іванова, ядерний щит може замінити всеохоплююча система контролю за поширенням ракетних технологій.
Втім, можливо, що під час переговорів Клінтона із Путіним у Москві, російська сторона пом’якшить свою позицію. Адже демократи виступають все-таки за обмежену протиракетну національну оборону. А республіканці хочуть створити непробивний щит і, очевидно, з ними буде важче домовлятися, якщо президентом стане їхній представник.
Українська делегація вважає, що три договори ДНЯЗ, ДЗЯВ і ПРО є наріжним каменем стратегічної стабільності. На думку пана Чалого, назване вище російсько-американське протистояння необхідно вирішувати у рамках договору ПРО таким чином, щоб це не порушувало існуючу у світі стратегічну стабільність і не підривати договорів у галузі контролю за озброєннями.
Конференція працюватиме до 19 травня і після завершення роботи має ухвалити резолюцію. Проте час покаже, чи виправдаються надії багатьох країн на те, що XXI століття буде вільним від ядерної зброї. Але це питання обговорюватиметься вже на наступній конференції через п’ять років.
