Незважаючи на свої відмінності, Барак Обама і Джон Маккейн згодні в одному. Обама каже американцям, що «відновить наше становище у світі». Маккейн заявляє, що забезпечить «Америці репутацію та моральний авторитет у світі». Але як?
Щоб з’ясувати це, я опитав приблизно 100 впливових людей з усіх кінців світу. Усі вони не американці: дипломати, депутати парламентів, бізнесмени, воєначальники, журналісти. Я спитав їх, яку пораду вони дали б новому американському президенту з питання відновлення підмоченої репутації Америки у світі. Їхні відповіді дають невеликий, але дуже повчальний урок із приводу надій та очікувань шести мільярдів людей з усього світу, які роблять ставку на майбутні вибори, не маючи можливості в них брати участь. Цей урок може виявитися корисним для наступного господаря Овального кабінету.
Заклики були цілком знайомі. Не нападати на Іран. Поліпшити відносини з Росією і скоротити кількість ядерних озброєнь. Налагодити відносини з Китаєм та Індією як зі справжніми партнерами. Реформувати Організацію Об’єднаних Націй, включивши до складу Ради Безпеки нових членів.
Багато хто закликав до більш розумного й ефективного підходу до тероризму. Серед таких людей був депутат індонезійського парламенту лікар Зулкієфліманс’я (він, як і багато індонезійців, користується одним ім’ям, і його найчастіше звуть коротко — Зул). Лікар Зул сказав, що наступному президенту треба навести «мости розсудливості та розуміння з ісламським світом».
Інша людина запропонувала влаштувати відвідання президентом однієї з мечетей за межами США. «Він має скористатися промовами і візитами, щоб підкреслити спільні цінності мусульман і американців, — сказав аналітик із Тегерана Біджан Хаджепур, — і особливо співчуття, оскільки для ісламу це ключова цінність».
Були й доволі очікувані заклики вивести американські війська з Іраку, за що виступає Обама і чому противиться Маккейн. Це дає підстави говорити про те, що Маккейну, в разі обрання президентом, буде важче наводити блиск на іміджі Америки. Багато хто також пропонував наступному президенту зустрітися зі своїми зарубіжними противниками. Обама вже висловив готовність піти на такий крок. «Якщо Ніксон зміг поїхати до Китаю, а Рейган — до Радянського Союзу, то чому новий американський президент не може поїхати до Ірану?» — спитав один європейський дипломат.
Інші пропонували наполегливо домагатися миру між арабами й Ізраїлем. Вони, серед іншого, говорили про більш неупереджене ставлення Вашингтона і про активнішу протидію будівництву нових ізраїльських поселень.
Але найчастіше опитані давали більш фундаментальну пораду: повернутися до багатосторонньої дипломатії, а президенту — обрати нове ставлення до цього питання.
«Новий президент має більше враховувати настрої інших народів, не лише американського», — заявив колишній дипломат із Японії Масакі Оріта, висловлюючи думку багатьох.
«Відновити світову довіру й віру, працюючи з іншими і дослухаючись до них, — заявив підприємець із Таїланду Гурдіст Чансрічаула, — а все інше прийде само собою».
Іншими словами, наступний президент дасть Америці поштовх в області організації громадської думки хоч би тому, що це буде не Джордж Буш. Окрім того, опитані мною люди зауважили й низку інших областей, у яких США своїми діями можуть знову завоювати думки й серця.
Права людини. Жоден американський президент не «припинить підтримку відразу всім диктаторам», як стверджує Саєд Абіда Хусейн із Народної партії Пакистану. Проте закриття військової в’язниці в Гуантанамо і відмова від тортур дасть потужний поштовх посиленню міжнародної прихильності. На США знову дивитимуться як на «захисника свобод, а не як на замаскованого зазіхача на ці свободи», — говорить мексиканський письменник Карлос Фуентес.
Навколишнє середовище й енергетика. Оскільки американці споживають більше нафти і викидають до атмосфери більше парникових газів, ніж будь-яка інша країна світу, лідерство США у питаннях енергетики і кліматичних змін вважається просто необхідним. Європейська система торгівлі квотами на викиди з метою зниження вуглецевого забруднення атмосфери може стати хорошим початком. За це виступають і Обама, і Маккейн. Таким самим хорошим початком здатне стати приєднання Америки до Кіотського протоколу. Спеціальний представник Індії з питань кліматичних змін Шіам Саран пропонує просуватися вперед «у глобальних зусиллях під керівництвом Америки зі створення нових джерел енергії, що відновляються, — подібно до програми 50-х років «Атом на службі миру», і ділитися новими технологіями з іншими країнами».
Бідність і голод. Країни світу — від Латинської Америки до Африки й Азії — дивляться на американський бюджет допомоги зарубіжним країнам (який сьогодні складає менше одного відсотка федерального) як на потенційний рятувальний круг для мільярда людей, що живуть сьогодні менш ніж на долар на день і все більше страждають від підвищення цін на продовольство. «Зробивши щось конкретне і значне в цьому питанні, США значною мірою поліпшать свою репутацію», — заявив керівник однієї з медіа-корпорацій регіону Персидської затоки.
Вітати світ, а не боятися його. Жорсткий візовий режим, суворі митні правила, зняття відбитків пальців у іноземців, які в’їжджають до США, — все це реалії сьогоднішнього дня після 11 вересня. Однак відштовхуючи іноземних туристів, студентів і вчених, Америка послаблює свої економічні й духовні зв’язки з іншим світом. Наступний президент має значною мірою переглянути ці питання, щоб до тих, хто приїжджає, ставилися як до дорогих гостей, а не «як до злочинців» (саме це мені неодноразово казали).
Ті, хто дав свої поради наступному президенту, зовсім не наївні люди. Вони розуміють, що вибір дій у нього буде обмежений геополітичними реаліями та внутрішніми проблемами. Але в них усе ж є надія. «Зробивши певні кроки в цих областях, — говорить колишній індійський дипломат Нарендра Сінгх Саріла, — наступний американський президент дасть світу поштовх».
Стенлі ВЕЙСС — фундатор і голова незалежної вашингтонської організації Business Executives for National Security
