Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Як спецагенти змінили долю країни

19 січня, 2005 - 00:00

Восени, коли Київ заполонили демонстрації протесту проти фальсифікованих президентських виборів, на заміських базах Міністерства внутрішніх справ 28 листопада о 10-й вечора прозвучав сигнал тривоги. Понад 10 тис. військовослужбовців кинулися до вантажівок. Більшість була в касках, з кийками та щитами. Три тисячі були озброєні... За словами їхнього командуючого генерал-лейтенанта Сергія Попкова, через 45 хвилин були роздані боєприпаси та сльозоточивий газ.

На Київ чекало жахливе зіткнення, розгром у радянському стилі, здатний призвести до громадянської війни. Але потім у надрах апарату безпеки України почали розгортатися дивні події. Серед наметів демонстрантів на майдані Незалежності з’явився полковник Служби безпеки України у штатському. Його місія, казав він, полягала в тому, щоб перешкодити мобілізації військ. Він попередив лідерів опозиції про розгром, що готувався.

Одночасно високопоставлені співробітники розвідки гарячково дзвонили по захищених телефонних лініях, в одному випадку навіть співпрацюючи з генералом армії, щоб переконати МВС повернути назад. Були випущені попередження, в яких мовилося, що застосування сили проти мирних демонстрацій є незаконним, і якщо війська МВС увійдуть до Києва, армія та спецслужби захищатимуть мирних жителів, повідомив один із лідерів опозиції, який став очевидцем деяких розмов, і Олександр Галака, голова Служби військової розвідки (ГУР), який зробив кілька дзвінків. За лаштунками голова СБУ генерал-полковник Ігор Смєшко координував деякі контакти, повідомив начальник управління військової контррозвідки генерал-майор Віталій Романченко, який заявив, що він за наказом голови спецслужби велів генералу Попкову зупинитися. МВС відмінило тривогу...

Під час кризи група офіцерів української розвідки... почала внутрішню боротьбу. Таке рідко трапляється в колишніх радянських державах, де спецслужби часто виявляються найбільш консервативними і безжалісними інструментами державної влади... Офіцери передавали інформацію суперникам Кучми, забезпечували безпеку лідерів опозиції та демонстрантів, надсилали сигнали про своє небажання виконувати плани адміністрації, брали участь у психологічній війні з чиновниками, спрямованій на пом’якшення реакції влади на демонстрації протесту... Прямо або непрямо своєю діяльністю вони підтримували Віктора Ющенка, який тепер став президентом...

The New York Times, 17 січня
Газета: 
Рубрика: