Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Як «збити» хвилю юнацького насильства?

17 листопада, 1999 - 00:00

І от мало не день у день із початком показу фільму — вбивство 44-річної вчительки. Затриманий учень уже зізнався в скоєному. Прокуратура шукає мотиви. Одні однокласники говорять, що викладачка була занадто вимогливою. Інші розповідають, що підозрюваний побився об заклад, що замордує вчительку. Ставки були по 50 і навіть по 100 марок. І хлопчак натягнув маску на обличчя, увірвався до класу і вдарив двома ножами. Судові медики нарахували 22 рани. Того ж дня вчителька померла. Уроки відмінили. У коридорі, де жінка й мати стікала кров'ю, лежать квіти. Одну з причин називають усі: надто багато фільмів зі сценами насильства дивився вбивця. У цьому його психологічний портрет повністю збігається з іншим: його одноліток 1 листопада в містечку Бад Райхенхаль із батьківської гвинтівки перестріляв кілька перехожих, а потім застрелив свою сестру й себе.

Наслідок двох драм: у деяких містах прокатники почали знімати провокативні афіші нового голлівудського дива.

Чимало людей бачать вихід із проблемної ситуації в тому, щоб у школах з'явилися охоронці. Інші сумніваються, що такий прагматичний крок допоможе виправити викривлення в суспільстві. Все голоснішими стають голоси про жорсткіші превентивні заходи щодо готових до насильства підлітків. Громадяни вимагають, щоб закони захищали жертв, а не злочинців. І як насмішка прозвучав у Лейпцигу 10 листопада вирок 16-річному рецидивісту з неофашистським душком: суддя виправдав його, зазначивши, що він має право носити із собою ніж, залізний ланцюг і бейсбольну біту, тому що, на думку суду, немає ніяких підстав вважати, що із цим знаряддям юнак скоїть наступний злочин.

Віктор ТИМЧЕНКО, «День», Лейпциг
Газета: 
Рубрика: