Традиційно кандидати в американські президенти не дуже сильні в питаннях зовнішньої політики. Доходило до анекдотичних ситуацій. Ще будучи кандидатом у президенти, колишній кіноактор Рональд Рейган плутав Бразилію та Балі, Малі та Марокко. Під час теледебатів він не впізнав на портреті тодішнього президента Франції Жискара д’Естена. Можливо, в Європі це стало б причиною поразки на виборах, та тільки не в Америці. Свій хлопець, Роні тоді заявив, що не важливо, якщо він когось не впізнав, важливо, щоб його всі знали. Іншого американцям і не треба.
Хоча зовнішня політика за невеликими винятками не особливо впливає на розподіл голосів на виборах, кандидати вважають за свій обов’язок подорожувати світом, аби не лише показати себе, а й уявити при першому наближенні, якою буде зовнішня політика США за умови його приходу до Білого дому. Ось чому перед початком найважливішої частини кампанії Ромні й поїхав до Європи і на Близький Схід.
Традиційно першою у списку була Великобританія. Це не лише данина пошани своєму вірному союзникові, а й демонстрація Європі, хто в ній Америці миліший за всіх.
У виборчому штабі колишнього губернатора штату Массачусетс поїздку називали початком великого зовнішньополітичного наступу, який має змінити перебіг передвиборчої кампанії. Як відзначив політолог Дуглас Шейфер, «за останні півроку Мітт Ромні був зайнятий найбільше розбором економічної політики президента Обами. Якщо він хоче стати політиком національного масштабу, йому доведеться детально пояснити, яку роль він відводить Америці в сучасному світі».
Проте із самого початку все пішло якось не в лад. Ангела Меркель не знайшла у своєму графіку часу для розмов з кандидатом у президенти США. Візит до Лондона теж пройшов не дуже гладко.
Після прибуття до англійської столиці Ромні публічно засумнівався в безпеці Олімпійських ігор, чим, звичайно, роздратував приймаючу сторону. Прем’єр Девід Кемерон уїдливо зауважив, що «проводити Ігри в глушині, зрозуміло, набагато легше, ніж у мегаполісі». Це натяк на роботу Мітта Ромні в оргкомітеті Олімпіади в Солт-Лейк-Сіті 2002 року.
Потім кандидат у президенти США образив лідера британської опозиції Еда Мілібанда, забувши його ім’я. І нарешті, Ромні схибив зовсім не як досвідчений державний діяч, а як помічник-початківець сенатора. Кандидат розповів пресі, що в ході свого візиту зустрічався з главою британської зовнішньої розвідки MI6. Обуренню преси не було межі. Як писала The Guardian, «до 1994 року британська влада навіть не підтверджували існування MI6, хоч вона працювала вже 82 роки. Графік глави цієї структури завжди тримався в таємниці. Доки не приїхав Ромні — він би ще фотографії з ним опублікував». До таємниць своїх спецслужб англійці завжди ставилися трепетно, секретність глави MI6 — це традиція, а на британських островах їх шанують.
А тут ще особливості американського та британського варіантів англійської мови, що їх обминув увагою Ромні. Його фраза про те, що йому вдалося поглянути на підготовку до Олімпійських ігор «зі зворотного боку Даунінг-стріт, 10», тобто із заднього вікна резиденції Девіда Кемерона, викликала гострі коментарі британських журналістів. Вжите Ромні слово «backside» британці зазвичай використовують для позначення задньої частини людського тіла. А під «Даунінг-стріт, 10» найчастіше мають на увазі прес-секретаря прем’єра.
На Близькому Сході Ромні відзначився войовничістю. Назвав Єрусалим столицею Ізраїлю, чим викликав протести палестинців. Ірану погрожував військовим вторгненням, якщо той не припинить своєї ядерної програми. Росія теж не залишилася поза його увагою. В інтерв’ю радіокомпанії Fox News він відверто заявив, що «Росія послідовно перешкоджає діям США в ООН. Звичайно, ми не вороги і не воюємо один з одним. Це не холодна війна, але Росія є нашим геополітичним супротивником».
Дещо краще пройшов візит Ромні до Польщі. Там він зустрівся з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським, через якого подякував полякам за підтримку у військових конфліктах. Зі свого боку, польський міністр наголосив, що Польща підтримує добрі відносини з Вашингтоном, незалежно від того, яка з партій перебуватиме в США при владі. Після зустрічі з президентом Броніславом Коморовським кандидат на посаду президента США виступив перед студентами Варшавського університету, які зустріли його оплесками. Потім поклав квіти до пам’ятників Невідомому солдатові, Варшавського повстання та Героїв гетто. Ці символічні жести, крім суто протокольного навантаження, мають також глибоке символічне значення.
Не випадково, що на зустрічі Ромні з польським прем’єр-міністром Дональдом Туском обговорювалися проблеми світової політики, в тому числі відносин із Росією та Україною.
Поза сумнівом, що Ромні своєю поїздкою до Польщі хоче заручитися підтримкою впливової в США польської діаспори. Втім, візит у Польщу показав істотні розбіжності в американському істеблішменті. Ізоляціоністські елементи в політиці Обами викликають очевидне роздратування досить впливових кіл у США, які бачать у цьому загрозу провідній ролі країни на світовій арені.
Другий елемент полягає в тому, що Вашингтон дедалі більше робить нахил у бік посилення своїх відносин з так званою новою Європою. Навіть якщо відволіктися від передвиборчої риторики та її відмінностей від реальної політики, що властиве всім американським кандидатам на вищу посаду в країні, все-таки Москві й Києву з Варшави подається однозначний сигнал зрушення центру тяжіння американської політики в разі зміни персоналій у Білому домі.
Українська влада просто молитися повинна на вибір американських виборців на користь Обами. Якщо Ромні стане президентом і свої обіцянки виконає хоча б на 30%, то дуже багатьом у Києві буде зовсім несолодко. Питання демократії та дотримання прав людини, боротьби з корупцією знову вийдуть на перший план. І нікого за океаном не налякають київські імітації рухів тіла у бік Росії. Хоч би як комусь у Партії регіонів або Вікторові Медведчуку цього не хотілося, увійти з Москвою в простори й союзи вже просто неможливо. Надто багато втратять панове олігархи та іже з ними. Отже, незважаючи на очевидні ляпсуси, візит Ромні до Європи виявився результативним. Тепер слово за американським виборцем.
Для українців особливо цікавим є візит Мітта Ромні до Польщі. Тому ми вирішили запитати аналітика Інституту міжнародних відносин Варшавського університету Анджея ШЕПТИЦЬКОГО про те, як він оцінює поїздку Ромні до своєї країни.
— Цей візит був дуже неконкретний. Ромні майже нічого не сказав полякам цікавого і важливого. Коли він був нещодавно в Ізраїлі, він там відзначив, що Єрусалим — це столиця Ізраїлю. Це дуже важливо для євреїв. Однак дуже легко поїхати до чужої країни і сказати, що вона має велику історію.
У Польщі Ромні нічого не сказав про візовий режим, оминув він і тему відносин з Росією. Мені здається, що головною метою цього візиту була передвиборча кампанія в США, до якої Ромні вирішив зробити фотографію з Лехом Валенсою. Тепер він може показувати це фото польським виборцям, які проживають в Америці.
З іншого боку, цей візит був важливим для польського уряду та польських ЗМІ. Ромні зустрівся з міністром Сікорським та президентом Коморовським. Кандидат у президенти США також прочитав лекцію у Варшавському університеті, на яку прийшло багато експертів і журналістів.
Щодо бойкоту візиту Ромні представниками профспілки «Солідарність». Валенса — історичний керівник «Солідарності», але протягом багатьох років у нього змінилися політичні симпатії (саме на запрошення Леха Валенси Ромні і відвідав Польщу. — Ред.). А зараз «Солідарність» дуже конкретно сказала: для профспілки, яка представляє робітників, дуже недобре спілкуватися і підтримувати представника великого бізнесу, яким є Мітт Ромні. Це було головним аргументом: для організації робітників американський олігарх не може бути справжнім партнером.
